26.05.2022 року. Контрольна робота.
Література
XX-XXI ст. (Тестові завдання, відкриті питання)
Тестові
завдання з вибором однієї правильної відповіді (6 б.)
23.05.2022
Тема уроку. Художній конфлікт і можливість його подолання. Ознаки
притчі у творі Р.Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон»
Розкладіть, запишіть (лише порядковий номер) фрагменти тексту у тій послідовності, у якій вони описані в творі
№1
«Уже за кілька днів
він зрозумів, що тут йому належить дізнатися про політ іще більше, ніж у
попередньому житті» ( )
№2
«Голос полинув до
нього, я уперше, коли він зустрів Джонатана Лівінгстона» )
№3
Був ранок, і золоті
промені сонця вигравали на легких хвилях тихого моря» ( )
№4
«Марево зникло.
Джонатан розтанув у повітрі» ( )
№5
«Минув лише місяць, а
Джонатан уже вирішив, що час повернутися до Зграї» ( )
№6
«Виклик у середину
кола означав чи страшну ганьбу, чи то найвищу шану» ( )
Повість Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон» багатошарова, метафорична. Один
читач бачить у ній лише сюжетний план — тобто історію незвичайної чайки, яка,
на відміну від інших, не дбала про їжу, а мріяла про польоти. Другий розцінює
біографію чайки як метафору жаги самовдосконалення. Третій знаходить практичні
рекомендації для духовного самовдосконалення, відлуння релігійних учень про
перевтілення душі.
Спробуймо
розкрити авторський задум повісті, розтлумачити її ідейний зміст.
«Життєві принципи Зграї та Вигнанців»
|
Зграя |
Вигнанці |
|
Для більшості чайок головне
– їжа, а не політ |
Ми вільні летіти, куди
захочемо, і бути такими, як є. |
|
Польоти – це дуже добре, та
з них не проживеш. Не забувай, ти літаєш для того, щоб їсти. |
Чайка має право літати, що
свобода – це істинна сутність, і все, що обмежує цю свободу, нічого не
значить – усі забобонні звичаї, усі закони, хоч би які вони були. |
|
Життя – це незбагненна
таємниця, і нам досить знати одне: ми вкинуті до цього світу, щоб їсти і
лишатися живими, поки зможемо. |
Єдиний справедливий закон –
це шлях до свободи. |
Усно порівняйте
два зводи законів: Джонатана і Зграї. Чим вони відрізняються?
На основі порівняння життєвих принципів
чайки-Вигнанця і Зграї визначте конфлікт твору.
Запишіть.
У творі виникає конфлікт двох
систем життєвих цінностей. У системі цінностей Зграї головне матеріальне.
Зграя дбає лише про добування їжі, бо без їжі неможливо вижити. Усе, що заважає
добуванню їжі, вважається зайвим, шкідливим і небезпечним. Для Джонатана
головне — свобода, духовне і фізичне самовдосконалення. Він знаходить спосіб
досягти цих двох найважливіших для нього цілей — політ. Удосконалюючи майстерність
польоту, він отримує свободу та розвивається духовно, йому відкриваються вищі
істини. Усно дайте відповіді на
запитання :
1. Чи можна зняти конфлікт між двома системами цінностей?
Яку відповідь дає на це питання повість?
2. У чому автор повісті бачить можливість подолання конфлікту?
У відповіді використовуйте цитати з тексту.
3. Пригадайте, що називають метафорою.
4. Дослідники говорять, що сюжет повісті Р. Баха — це метафора
людського буття. Як ви розумієте цю думку?
Які проблеми людського буття підняв автор
твору, використовуючи зазначену метафору?
Відповідь
запишіть .Письменник замислюється над
стосунками між особистістю і суспільством, невизнаним талантом і сірим
натовпом; складністю взаєморозуміння між людьми; роллю
сміливців-першопрохідців, завдяки яким здійснюється прогрес у сфері знань,
матеріальної культури; необхідністю присвятити життя служінню інтересам інших,
допомагати їм пізнавати себе; над тим, як важко, але необхідно навчитися любити
тих, хто тебе оточує. А історія Джонатана Лівінгстона — це метафоричне
зображення людини, яка шукає сенс власного існування, вищу істину, свій шлях у
житті та долає на ньому численні перешкоди (як внутрішній спротив, так і
зовнішні несприятливі обставини.
5. Що таке алегорія? У творах якого жанру автори зазвичай
використовують алегорію?
6. Які алегоричні образи є у творі? Що вони означають? А які
образи можна назвати символічними? (Головний алегоричний образ — це птах
Джонатан. В епіграфі до твору автор відкрито говорить, що Джонатан живе в душі
кожного з людей, тобто натякає, що образ уособлює високі душевні пориви,
прагнення, мрії людей. Невипадково дія відбувається над бурхливими водами моря
— неспокійної стихії, що в мистецтві традиційно символізує людське життя з
його пристрастями та драмами. Образ скелі є символом нездоланних меж. Але
Джонатан вірить, що поступово чайки навчаться «літати крізь скелі».)
Твір відносять до жанру повісті-притчі. Знайдіть у ньому ознаки повісті і притчі, запишіть їх.
Подумайте, чи випадковою є
композиція твору, що складається з трьох частин. Запам’ятайте
тему кожної частини.
Три частинна композиція твору відображає три рівні
духовного самовдосконалення Джонатана Лівінгстона. Тому теми частин можна
визначити таким чином: перша частина
— осягнення істини, ідеї свободи; друга
частина — досягнення досконалості; третя
частина — прагнення поділитися знанням вищої істини з учнями, з іншими. Кожний
читач розгадує філософський зміст повісті-притчі, визначає її ідею по-своєму.
Прочитайте рядки твору, в яких, на ваш погляд, міститься його головна ідея.
Аргументуйте свій вибір.
Висновок (запис у зошит)
Мораль притчі: місія кожного полягає в тому, щоб стати більш
досконалим. На цій дорозі можлива втрата старих друзів, навіть родини, однак не
треба перейматися цим, за певний час з’являться нові. Необхідно кожному
пам’ятати і не забувати про те, що в усіх випробуваннях їх буде підтримувати
безмежна сила світла.
Алегоричність
повісті:
·
зграя
чайок — наше повсякденне життя;
·
політ
Джонатана Лівінгстона —- свобода;
·
прагнення
вдосконалювати політ — шляхи людського самовдосконалення, бажання пізнати сенс
буття й осмислити свій статус у світі.
Домашня робота. Підготуватися до контрольної роботи. Повторити матеріал із теми «Література 20-21 ст. У
пошуках себе і високого польоту» ( А. Екзюпері «Маленький принц «, Р.Бах «Чайка
Джонатан Лівінгстон»).
.
19. 05.2022 року.
Річард Бах. Чайка Джонатан Лівінгстон. Сюжет
твору Р. Баха як філософська метафора людського буття. Алегоричні образи
повісті. Утілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана
Ця книга Річарда Баха діє відразу в двох напрямах.
Вона надає мені почуття польоту і повертає мені молодість.
. Бредбері
Діти, до сьогоднішнього уроку ви прочитали
повість- притчу відомого американського письменника Р. Баха «Чайка Джонатан
Лівінгстон». Цей твір змусить вас по-іншому подивитися на себе та світ, можливо спонукає вперше замислимося над тим, а хто ми є, як
нам жити, пливти за течією чи виборювати власний шлях у житті, зрадити чи
залишитися вірним власному покликанню.
Повість «Чайка Джонатан Лівінгстон», написана у 1970 році, — одна з
головних книг XX ст. Це стисла і мудра притча про велику мрію, яка живе в душі
кожної людини, — мрію про політ, про покликання, мрію про безмежну
досконалість.
Ознайомтеся,
запамятайте історію створення твору. Ідея написання книги
виникла в автора 1959 року і була реалізована через вісім років. Письменник
вважав, що він не автор твору, а лише медіум. Одного разу, прогулюючись
туманним берегом каналу Белмонт Шор (штат Каліфорнія), почув Голос, який
вимовив загадкові слова: «Чайка Джонатан Лівінгстон». Підкоряючись Голосу, він
сів за письмовий стіл і записав марево, що пройшло перед його очима, як
кінофільм. Але на цьому історія майже скінчилась. Скільки письменник не
намагався власноручно продовжити повість, йому це не вдавалось, аж поки через 8
років примарилось продовження. Повість не зразу вразила видавців і читачів,
спроби видати її окремою книжкою закінчилися невдало. Лише після того, як книгу
було ілюстровано чудовими фотографіями фотографа — анімаліста Расела Масона,
вона стала успішною.
За жанром — це алегорично-філософська повість про призначення людського
життя. Річард Бах задумав написати про птаха, який мріяв пройти крізь стіну
обмежень і заборон, виявивши наполегливість у подоланні своїх обмежених
можливостей, упевненість у необхідністі боротьби за досягнення своєї мети. Повість була вперше опублікована в
1970 році і швидко стала бестселлером не тільки в США, але й за їхніми межами.
1973 року повість було екранізовано. Це твір про Людину, яка прагне самовдосконалення
та шляхом самопожертви відкриває людству нові горизонти.
Усно дайте відповіді на запитання.
- Чому твір має назву
«Чайка Джонатан Лівінгстон»?
- Які події, вчинки
героїв викликали у вас інтерес?
- Які почуття виникли у
вас на початку твору? Як змінювалися вони протягом читання повісті?
- Що здалося
незрозумілим і дивним?
Твір складається з посвяти й трьох частин. Основна частина
має свою зав’язку, розвиток подій, кульмінацію (сюжетну й символічну, які
текстово не збігаються) . На погляд критиків, твір не має спаду дії
й розв’язки, тому що історія Джонатана Лівінгстона весь час буде повторюватися
в історіях його учнів та історіях учнів учнів нескінченно. Швидше композиція
нагадує спіраль, де кожен новий оберт - це історія нової чайки. У філософському
сенсі твір не має й зав’язки, оскільки й до Джонатана були чайки, що прагнули
високого польоту.
Виразно прочитайте посвяту
«Справжньому Джонатану-чайці, що живе в кожному з нас». Кому присвячено повість
«Чайка Джонатан Лівінгстон»?
З перших рядків твору в текст входять головні художні опозиції, які, ступаючи в конфлікт, рухають розвиток
сюжетної лінії. Це «Зграя - чайка Джонатан Лівінгстон»; «матеріальне-духовне»; «їжа-політ»; «море-небо»; «вертикаль-горизонталь» . Всі художні пари протиставлені.
Літературний диктант. Запишіть.
1.На початку твору події відбуваються…..
2.Тисячі чайок живуть задля…
3. Для них має значення не політ ,а….
4.Джонатан Лівінгстон того ранку був зайнятий…..
5. Він зробив відкриття….
6. Досягнув…
7. На раді зграя прийняла рішення….
8. Джонатан, опановуючи техніку польоту, прагне…
9. Джонатан долає сходинку за сходинкою в досягненні
поставленої мети завдяки…
10.Життя Джонатана у вигнанні було…
11.Найбільше занепокоєння у нього викликало….
12. Якось надвечір біля Джонатана з’явилися…
Сутність алегорії «Зграя - чайка Джонатан
Лівінгстон» :
Натовп і творча особистість.
Матеріальне й духовне.
Обивательська філософія й філософія
пізнання світу й власних можливостей, їх ролі для людини й суспільства.)
- Спробуйте на основі
дослідженої частини тексту зробити висновок щодо символічного сенсу твору.
Домашня робота.
1.Письмово дати відповіді на запитання 8, 10 (підручник ст.314, 315)
2. Виписати цитати для
характеристики образа Джонатана Лівінгстона.
16.05. 2022 року.
Антуан де Сент-Екзюпері. «Маленький принц». Філософський зміст твору
«Маленький
принц»-алегорична казка-притча , отже, образи й мотиви у ній набувають символічного значення
.Простежте шлях хлопчика та його зустрічі, які для нього були важливими.
12 кроків Маленького принца до
пізнання істини.
1 крок- прощання з астероїдом В-612 ( астероїд- символ домівки
, вулкани- те, за що ти відповідаєш. Троянда-
символ краси, духовності, баобаби- зло, погані звички).
2 крок- зустріч із змією на Землі ( змія- символ долі, земної
мудрості; диявольська спокуса, нездоланна
фатальність , яка несе смерть)
3 крок-зустріч Маленького принца з квіткою з трьома
пелюстками ( квітка- символ духовності).
4 крок –Маленький принц на високій горі ( гора – високий ідеал,
якого прагне досягти людина, луна – самотність ).
5 крок –сад із трояндами ( сад -
переважання добра ).
6 крок – зустріч з Лисом
( Лис – символ мудрості ,
відповідальності).
7 крок – зістіч із стрілочниками ( потяг- символ людської
долі, життєвих шляхів , що рухаються у всіх напрямках).
8
крок – зустріч із торгівцем
пігулками від спраги ( пігулка – символ прагнення людства забути свої проблеми;
духовна наснага ).
9
крок – зустріч із пілотом ( пілот – друг ).
10 крок - криниця ( криниця – символ духовності, буття ).
11 крок – зорі, що вміють сміятися ( зорі – символ щастя ,
краси ).
12 крок –
повернення до землі , до людей, до природи , до своєї душі.
Маленький принц під час перебування на Землі зрозумів
, що таке справжня дружба і любов; почав цінувати свою вередливу але прекрасну
троянду, знайшов на землі друзів - Лиса та пілота.
Усно поясніть сенс фрази,
сказаної гадюкою: «...моці у мене більше, ніж у пальці короля»? Чому гадюка не
вкусила маленького принца? Як гадюка могла прислужитися
маленькому принцові? Чи зрозумів він сенс її натяку? Чому відразу не
скористався її послугами?
Що про людей дізнався маленький принц із
розмови з пустельною квіткою? Спробуйте витлумачити підтекстовий сенс міркувань
квітки про людей: «Люди? Ага, їх, здається, всього шестеро чи семеро. Я бачила
їх багато років тому. Та де їх шукати - хтозна. їх жене вітром. Вони без
коріння, це дуже незручно».
Письмово дайте відповідь на запитання. Чому після зустрічі з трояндами маленький
принц почувався ще більш нещасним?
Співставте свою
відповідь із запропонованою. Відмінність
у внутрішній сутності образів; земні троянди, гарні й досконалі зовні, були
чужими маленькому принцу, хоча він спочатку цього не зрозумів (до пояснень
лиса). Спочатку він прийняв їх як обман квітки з астероїда В-612, відчув
спустошення й образу й ще більшу самотність. У цей момент він не думав, чим для
нього була квітка з його планети. В ньому говорив егоїзм, а серце мовчало.
Автор приводить до маленького принца лиса в хвилину його відчаю . Лис стає для маленького принца провідником у світ моральних цінностей, він
пояснює йому сутність простих речей - дружби, відповідальності, духовності,
сприйняття серцем. Саме вони утворюють духовний стрижень особистості, саме вони
є основою для побудови взаємин людини з людиною, вони є основою становлення
особистості.
Усно розкрийте символіку образу колодязя в пустелі, до якого прийшов пілот з
маленьким принцом. Як розуміти слова маленького принца «Ми збудили колодязь, і
він співає...»?
Чому маленький принц захотів цієї води, хоча
зазвичай не відчував спраги? У чому була унікальність цієї води? («Була то
не звичайна вода. Вона народилася від довгої дороги під зорями, від рипу корби,
від зусилля моїх рук, люба серцеві, як дарунок».) Прокоментуйте слова
пілота: «І я зрозумів, чого він шукав».
Письмово доведіть, що слова маленького
принца про людей, які не знаходять того, чого шукають, та вислів «А те, чого
вони шукають, можна знайти в одній-єдиній троянді, у ковтку води... »
пов’язані з проблемою пошуку сенсу життя. Що усвідомив маленький принц? («Але
очі не бачать. Шукати треба серцем».)
Чому пілот і маленький принц почали розуміти
один одного майже без слів, з одних тільки натяків? На який рівень перейшло
їхнє спілкування? (На рівень серця.
Так буває тільки між справжніми друзями.)
Висновок. Формальна протилежність головних героїв: пілот -
доросла людина, землянин; маленький принц - дитина, прибулець з космосу, - це
тільки авторська маска, під якою він ховає те спільне, що приведе до дружби
головних героїв. І пілот, і маленький принц сприймають світ з дитячою
безпосередністю, серцем, але оточення їх не розуміє, і від цього вони невимовно
страждають і почуваються ніби в пустелі, абсолютно самотніми. Проте їхня
самотність до певної міри криється в них самих, у банальному людському егоїзмі.
Головна мета обох героїв - знайти друзів, які б тебе розуміли на рівні биття
серця, без слів. Але спочатку потрібно вчитися мистецтву дружби,
відповідальності,турботи про ближнього, розумінню сенсу життя, не втрачаючи при
цьому головного: сприймати світ серцем,
Запишіть провідні проблеми, які порушує в «Маленькому принці» Антуан
де Сент-Екзюпері:
· взаємини дорослих і дітей, причини непорозуміння між ними;
· життєвий вибір людини,
від чого він залежить;
· дружба;
· як будувати взаємини
між людьми;
· егоїзм і альтруїзм;
· співвідношення
матеріального й духовного в житті людини;
· людські та суспільні
вади;
· турбота й
відповідальність про світ навколо тебе;
· сенс людського життя.
Поміркуйте, ці проблеми стосуються
однієї людини чи мають загальнолюдський характер? Яка сфера пізнання світу
людиною цікавиться цими питаннями? (Філософія.)
Висновок: казка Антуана де Сент-Екзюпері має філософський
характер і торкається загальнолюдських питань і проблем, які не втрачають своєї
актуальності з плином часу. Ми їх називаємо моральними цінностями людства. Вони
важливі як для кожної конкретної людини, так і для всіх людей у цілому. Але
секрет і полягає в тому, що кожен проходить цей шлях пізнання й духовної
зрілості сам!
Як ми відзначили, практично всі
образи «Маленького принца» - це образи символи й головний художній прийом,
використаний Екзюпері для їх створення, - це алегорія. Особливостями якого
літературного жанру є ці ознаки, коли за допомогою інакомовлення стверджуються
життєві цінності, вирішуються проблеми життєвого вибору? У яких текстах ви вже
їх зустрічали? (Це ознаки притчі, яка стала одним із провідних жанрів у
священних книгах народів світу. Ми знайомилися з притчами Ісуса Христа.)
Сформулюйте остаточне жанрове визначення твору
Антуана де Сент -Екзюпері «Маленький принц». («Маленький принц» - це філософська казка-притча.)
Ми знаємо, що «Маленький принц» - це
останній твір Антуана де Сент-Екзюпері, який став підсумком усього його життя й
творчої біографії, у якому він в алегоричний формі виклав філософські
міркування щодо сенсу людського життя, моральних цінностей, якими людина має
керуватися в стосунках з іншими людьми. Проте ці важливі думки
письменник-гуманіст проголошував і в інших своїх творах - «Військовому
льотчику», «Планеті людей», «Листі до заручника», цитати з яких, як і важливі
думки з «Маленького принца», стали всесвітньо відомими афоризмами.
Домашня робота. 1. Оберіть три найважливіших, по-вашому, висловлювання з «Маленького принца» прокоментуйте їх й напишіть, спираючись
на них, три головних правила, яких би ви хотіли дотримуватись усе своє життя.
Свій вибір аргументуйте.
2. Прочитати твір Р.Баха «Чайка Джонатан
Лівінгстон».(підручник ст.310-314)
12.05.2022 року.
Тема: Антуан де Сент-Екзюпері. Казка «Маленький принц».
Сенс подорожі Маленького принца Всесвітом.
Можливо, саме професія льотчика
підштовхне Екзюпері до розуміння нерозривних зв’язків між людиною і Всесвітом і
зробить із льотчика філософа. Як
філософу, йому відкриється таємний зміст речей, який він захоче передати людям,
тоді Екзюпері – льотчик, Екзюпері – філософ стане Екзюпері – письменником.
Йому є що сказати людям, а
остання казка – притча «Маленький принц» стала його заповітом, його черговою
перемогою.
Усно дайте відповіді на запитання,
порівняйте свої відповіді із запропонованими.
1. Що єднає притчу з
казкою? (Повчальність, як і в народних казках йдеться про добро і зло, про
категорії, що хвилюють і дорослих, і дітей.)
2 Пригадайте, що таке алегорія?
(Алегорія – це такий виклад, у якому один, узагальнений образ передається за
допомогою іншого, конкретного образу.)
3. Які ознаки алегорії
трапляються у тексті казки «Маленький принц»? (Герої твору – люди, звірі, які
нарівні спілкуються, квіти, що страждають, ображаються, сумують. Таке
двопланове зображення «ховає» в собі важливі філософські роздуми письменника
про любов, відповідальність, щастя.)
Літературний диктант. Запишіть у зошити.
1. Планета Маленького принца називалась…
2. Захід сонця на ній можна спостерігати …..
3. На планеті хлопчика ростуть…
4. Правило , яким керується хлопчик стосовно своєї планети….
5. Троянда потрапила на планету принца …
5. Більш за все любив принц на своїй планеті…
6. Квітка
приховувала свою любов до маленького принца тому….
7. Із мешканців 6 планет, де
побував герой ,хотів би товаришувати…
8. Маленький принц назвав грибом….за те ….
9. Щоб троянді не загрожувала
ніяка небезпека оповідач запропонував герою…
10.Відлітаючи із своєї планети маленький
принц…..
11.Першим із ким зустрівся
хлопчик на планеті Земля був…
12.Лис пояснив хлопчику що
приручити означає…
Причина
подорожі Маленького принца – образа на квітку.
Мета
подорожі Маленького принца: подорожуючи, чогось навчитися і придбати друзів.
Зверніть
увагу на те, чому Маленький принц не знайшов друзів, подорожуючи планетами .
Планета
короля:
1. Принц-підданий;
2. «Сам себе я хоч де можу
судити…»
Маленький принц зрозумів, що
король понад усе цінує владу; йому одночасно притаманні розум і безглуздість.
Планета
честолюбця:
1. Принц-шанувальник;
2. «Пихаті люди не чують
нічого, крім самих себе …»
Він самозакоханий егоїст.
Планета пияка:
1. Принц-співрозмовник;
2. Маленький принц не може
зрозуміти людину, життя якої йде по колу, тим паче замкненому: «П’ю» → «Нащо?»
→ «Щоб забути» → «Соромно» → «П’ю».
У цієї людини втрачений сенс
життя.
Планета
ділка:
1. Принц-співрозмовник;
2. Маленький принц порівнює
ділка з пияком. Життя ділка, як і в пияка, йде по колу: «Володіє зірками» →
«Щоб бути багатим» → «Щоб купувати» → «Зірки».
Ділок понад усе цінує багатство.
Планета
ліхтарника:
1. Принц -«міг би стати
другом»;
2. Праця ліхтарника має хоч
якийсь сенс. Його робота корисна, бо красива. Він не думає про себе. З
ліхтарником принц міг би заприятелювати. Але ліхтарник автоматично виконує свою
роботу, тому вона втрачає сенс.
Планета
географа:
1. Принц-мандрівник;
2. Географ любить не світ, а
себе.
Самотність
– спільна риса всіх тих, кого зустрів принц. Усім потрібне спілкування: і
королю, і честолюбцю, і ліхтарнику, і географу, і навіть пияку та ділкові,
яким, здається, всі заважають. Дорослі роз’єднані внаслідок внутрішньої
самозакоханості, нездатності до діалогу, втрати сенсу життя
Маленький
принц потрапляє саме на ці планети тому, що це допомагає нам зрозуміти головні
проблеми, які турбують автора і на яких він намагається зосередити увагу читачів.
Запишіть,запам’ятайте.
Тема твору: зображення подорожі
Маленького принца Всесвітом, під час якої він збагачує свій життєвий досвід,
знаходить друга, усвідомлює справжні людські цінності, сенс власного життя.
Ідея твору: автор закликає людей до
взаєморозуміння, бути відповідальними за своїх друзів і свої вчинки, до
усвідомлення сенсу власного життя; проголошує справжні людські цінності;
застерігає від байдужості, егоїзму, бездуховності, від втрати сенсу життя.
Отож, пильнуйте ті невидимі узи,
що з’єднують вас зі світом, людством, народом, родиною, друзями.
Пам’ятайте просту життєву істину:
людина не повинна даремно прожити своє життя, вона повинна приносити користь
іншим, примножувати красу світу. Кожен із нас може помилятися, йти хибними
шляхами, але для того ,щоб знайти справжню стежину, йому дається життя,
протягом якого він вчиться.
Домашня робота. Письмово дати відповіді на запитання.
1. Чим Маленький принц
відрізняється від мешканців астероїдів?
2. Чому він не залишився на
жодній із планет?
3. Які повчання казки ви візьмете собі за життєві
правила?
.
.
05. 05. 2022 року.
Тема: Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944).
«Маленький принц». Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі
«Маленький принц».
Найскладніший політ -
це політ над собою.
А. де Сент - Екзюпері
Протягом життя людина розвивається фізично, інтелектуально,
духовно. Проте внутрішнє «Я» за різних обставин може
уповільнюватися в розвитку, і тоді людина перестає розвиватися духовно, втрачає
кращі риси – доброту, дружелюбність, а отже, взаєморозуміння, повагу.
Мабуть,
усвідомлюючи це, автор «Маленького принца» зізнається: «Я боюся стати таким, як
дорослі».
Всесвітньо відомий письменник,
філософ, льотчик, і винахідник Антуан де Сент-Екзюпері часто писав, що він «був
створений, щоб стати садівником...».
Чи це не парадокс? Ні! Філософи,
письменники часто мислять символами і висловлюються символічно. Все велике виростає з
маленького — з насіння, з паростків, з дитини. Тож письменник бачив своїм
завданим леліяти й доглядати добре насіння, полоти бур'ян на планеті Земля, як
дбайливий садівник, бо відчував себе відповідальним за все людство.
Хто ж
він, льотчик-герой і винахідник мильних бульок для дітей, автор «Маленькою принца»,
філософський зміст якого й до цього часу розшифровують десятки вчених? Про це —
наша розмова на уроці.
1) Як ви розумієте слова
французького письменника?
2)
Якою ви уявляєте людину, що висловила таку думку?
3) Чи кожна людина
здатна на політ над собою?
Антуан Мари Жан-Батіст Рожер де Сент-Екзюпері,
народився у 1900р. у
м. Ліоні у сім'ї збіднілих аристократів.
Батько його був страховим інспектором, мати - талановитою художницею, людиною
високої культури. Саме мати розкривала чарівний світ життя, навчала сприймати
душею його красу, Вона уміла створити таку атмосферу, яка допомогла розвинути
розумові й творчі здібності
дітей. Дитячі роки залишили в душі такий глибокий слід. Коли почалася Перша світова війна, мати пішла
працювати в госпіталь сестрою-жалібницею, а двох синів віддала в закриту школу, а згодом незважаючи
на непосильні витрати, відправила на навчання до Швейцарії, щотижня відвідуючи,
хоч доводилося їздити за 500 кілометрів. Мати ніколи не скаржилася на труднощі,
«саме вона сприяла розвиткові почуття людської гідності, справедливості,
чесності, шляхетності духу й любові до краси.
Майбутній письменник був мрійником, писав вірші, малював, грав на скрипці,
хоча захоплювався і технікою. А ще марив небом.
У
13 років уперше здійснив політ на літакові, й з'явилася мрія стати льотчиком. Заради неба Екзюпері кинув, навіть, улюблену архітектуру і
став пілотом. Закінчивши коледж, поїхав до Парижа, мріючи
вчитися на військового моряка. Але провалився... на творі!
Добровільно
йде в армію. І там знову захопила мрія
літати.
Довелося подолати чимало перешкод, щоб стати
льотчиком. 1922 р. мрія здійснилася. Та незабаром трапилася авіакатастрофа і Екзюпері був тяжкопоранений.
Цивільні
професії конторника, комівояжера, якими довелося оволодівати після одужання,
були не до душі, адже любов і мрія — авіація. Проба писати
була не зовсім вдало, і при
нагоді знову повертається до літака,
служить на поштово-повітряній лінії, що
з'єднувала Францію з Північною Африкою.
Ремесло льотчика стало й джерелом поетичного
натхнення. Сент-Екзюпері став легендою ще за життя. Поет і мислитель, пілот і
вчений, конструктор і винахідник, людина ,яку називали універсальним талантом.
Він був льотчиком:6500 годин він провів у
небі- 10 місяців денного та нічного польотів. В Африці Сент –Екзюпері 14 разів
рятував друзів, із якими ставалися
авіакатастрофи, які потрапляли у полон.
Усього він зазнав 15 аварій, у 14 вижив, після останньої не повернувся.
Останній закінчений твір Екзюпері - мудра і щира казка «Маленький
принц», написана 1942 р. в Нью-Йорку і там же видана вперше.
Опрацюйте матеріал підручника
ст.282-284
Запишіть
до зошитів анкету письменника.
Пригадайте, що таке притча, казка.
Казка –притча «Маленький принц»-духовний заповіт письменника.
Перекладачка цього твору Н.Галь писала « сумна і насмішкувата казка…
звісно, більше для дорослих, аніж для
дітей…Над нею і посміхнешся, і посумуєш ,а головне- неодмінно замислишся…Казка ця- мудра і людяна,
і автор її не тільки поет, а й філософ».
Прочитайте вірш Ю. Друніної «Пілот Сент-Екс, поет Екзюпері»
Влюбленный в землю,
Он любил и
небо,
Да так, что
без него
Прожить не
мог.
Но этот
гений,
Этот
полубог,
По мненью
многих,
Мудрым
вовсе не был.
И то
сказать –
Творил бы в
тишине,
Своим лишь,
кровным
Занимаясь
делом…
Пилот
Сент-Экс
На
грянувшей войне
Был горячо
И леденяще
смелым.
Он в
небесах
Остался
навсегда…
Гори в
угрюмом космосе,
Гори,
Безумная и
мудрая звезда –
Пилот
Сент-Экс,
Поэт
Экзюпери!
Так само, як назавжди залишився у небі пілот
Сент-Екс, назад у небо полинув і герой його казки-притчі Маленький принц , який
прилітав на землю, щоб змусити нас замислитися над життям , стати добрішими, милосерднішими , навчити
людей сприймати світ серцем.
Домашня робота.
1.Запишіть до зошитів з ким
познайомився Маленький принц на
планетах, коротко охарактеризуйте жителів
планет.
2. Знайдіть у тексті , запишіть декілька крилатих фраз. Усно
прокоментуйте їх.
28 04.2022 року.
Тема уроку.Контрольна робота Бароко і класицизм
Домашня робота.
Прочитати уривки із казки- притчі Екзюпері "Маленький принц"( підручник ст. 284-307).
.04.2022 року.
Мольєр. «Міщанин-шляхтич». . Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм)
Діти ,ви уже зрозуміли ,що вся дія твору Мольєра сконцентрована навколо образу головного героя комедії міщанина Журдена, що
є художнім втіленням типу образу міщанина-багатія, який соромиться свого
«ницого» походження і готовий на все, щоб зайняти місце серед дворян; визнавши
з ними беззаперечну моральну та культурну вищість над собою, своїм характером
та поведінкою, він визначає поведінку інших персонажів твору і впливає на
розвиток конфлікту в комедії .
Згідно з класицистичними канонами характер головного героя визначається
його основним бажанням. Давайте разом доведемо , що Журден - носій однієї пристрасті. Отож головне бажання Журдена -
це бажання стати дворянином. Крім того, провідною рисою Журдена у його
прагненні стати аристократом є безглузда пиха, «...на мою думку, - говорить
Журден, - немає нічого приємнішого, як знатися з вельможним панством». Журден
підтримує «дружні стосунки» з пройдисвітами-аристократами Дорантом і Доріменою;
намагається наслідувати звичаї аристократичної верхівки, як він їх розуміє;
замовляє собі модне «дворянське» вбрання, прагне наслідувати вишукані
аристократичні манери, вивчати різні науки та мистецтва, якими неодмінно має
володіти кожен дворянин: «...Яж страх як хочу зробитися вченим! Така лють мене
бере, тільки-но згадаю, що батько з матір’ю не вчили мене різних наук у
дитинстві».
Пригадайте як Журден, охоплений
маніакальною ідеєю аристократизму, сприймає своє походження й ставиться до
свого середовища, в якому він досягнув значних успіхів? Пан Журден соромиться свого простого походження і має нестримне бажання стати дворянином.
Репліки самого героя та його оточення є вдалими характеристиками цього
персонажа. «Я дав би собі на руці два пальці відрубати, - запевняє пан Журден,
- аби народитися вдруге графом чи маркізом». Він проявляє пихатість і
недолугість, стає предметом ошуканства пройдисвітів- аристократів, вчителів та
кравців, виглядає, як «ворона у пір’ї павича». У своїй затятості стати
дворянином Журден доходить до того, що він навіть готовий відмовитися від
власної дружини і доньки, женучись за примарним коханням до маркізи Дорімени:
«Нічого не пошкодую, щоб протоптати собі стежечку до її серця. Вельможна дама
має для мене особливу, чарівну принадність, і таку честь я ладен купити за
всяку ціну...» Він готовий зруйнувати щастя власної дитини, стаючи на перешкоді
її коханню до Клеонта. Журден, що свято вірить у можливість його перетворення
на аристократа, весь час потрапляє у кумедні ситуації, які не тільки доводять
його невігластво, а й спростовують його безпідставні амбіції та претензії на
дворянство. Особливо яскраво пан Журден виказує своє самодурство, коли його
розігрує Клеонт, посвячуючи у сан «мамамуші». «Ви не шляхтич - ви не матимете
моєї доньки», - так безапеляційно Журден заявив закоханому юнаку-міщанину.
Клеонт вирішив боротися, використавши затяту дурість майбутнього тестя. Тому
він добряче лупцює Журдена під час псевдопосвячення, прагнучи «вилікувати» його
від манії аристократизму.
Образ Журдена не є типово класицистичним. Мольєр для
цього використовуєі новації:
Журден одночасно й герой
«характеру», й герой «обставин». Образ пана Журдена не є типово
класицистичним персонажем, оскільки в ньому передовсім органічно поєдналися дурість і розум. Дурість героя
підтверджується його прагненням будь-що потрапити у вище товариство, яке того
не варте; він дає гроші, щоб його називали «ваша світлість»; залицяючись до
Дорімени, не бачить, як Дорант використовує його почуття; він неук і невіглас,
тому його легко обдурюють. Проте тут же у тексті читач відкриває для себе й
низку позитивних рис героя (цим Мольєр руйнував підвалини канонів класицизму):
це і його спостережливість (помітив,
що кравець вкрав у нього добрячий шмат тканини), й уміння заробляти та
рахувати гроші, й критичне ставлення до схоластичних наук, йому вистачає здорового глузду не влізти в
бійку й т. ін. .
Головний художній прийом, який використовує Мольєр для розвінчання свого
головного героя - це комізм, іронія,
яка іноді переходить у гірку викривальну
сатиру та жорсткий сарказм (особливо у діалогах Журдена з його
дружиною, яка на відміну від чоловіка не втратила здорового глузду й не
охоплена пристрастю стати дворянкою). Основний комізм образу Журдена
полягає в тому, що, втративши здоровий глузд і раціональні життєві орієнтири,
які зробили його поважною і багатою людиною в своєму середовищі, він намагається
потрапити до більш культурного та цивілізованого прошарку суспільства, не
розуміючи, що дворянство є набагато гіршим та розбещенішим, ніж міщанство, до
якого належить він сам.
Приклади застосування Мольєром різних видів комічного для втілення
авторського задуму:
а) гумор -Журден позичає гроші Доранту (висміюється довірливість
Журдена та шахрайство Доранта);
б) іронія - пані Журден іронізує над довірливістю свого чоловіка (висміюється
плазування Журдена перед аристократією);
в) сатира - Ков’єль дає негативну характеристику Журдену: «От йолоп,
так йолоп!.. » (втілена народна оцінка таких «шляхтичів», засудження
буржуазії в її намаганні здобути аристократичні титули та звання);
г) сарказм - пані Журден з неприхованим гнівом викриває Доранта і
Дорімену, виганяючи їх зі свого дому (втілено засудження лицемірного життя
аристократії);
д) буфонада (італ. bufonada - блазенство, комедійна гра акторів, в
якій використовуються засоби гіперболізованого комізму, окарикатурення
персонажів, ситуацій; вистава, побудована в такій манері виконання) -
окарикатурення Журдена: як він одягається, вимовляє звуки під час уроку,
кланяється тощо (викриття ганебного плазування перед аристократією, яка того не
варта);
е) фарс (вид народного театру та літератури західноєвропейських
країн, передусім Франції. Відрізнявся комічною, нерідко сатиричною
спрямованістю, реалістичною конкретністю, вільнодумством. Герої фарсу - міщани.
Образи-маски фарсу позбавлені індивідуальності, вони були першою спробою
створення соціальних типів) - переодягання Клеонта і Ков’єля, підглядання
Ніколь, побиття Журдена палицями під час посвяти у «мамамуші» та ін. (фарсові
елементи надають п’єсі особливої жвавості, ефекту комічного; це також засіб
викриття і висміювання дурості Журдена).
Саме тому світогляд, поведінка та мораль Журдена викликають сміх та осуд.
Саме через це так холодно публіка зустріла комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич».
«Найкраще, що я можу зробити, - це викривати в смішних зображеннях пороки мого
часу», - говорив сам Мольєр і дотримувався цього девізу попри всілякі негаразди.
Письмово дайте відповіді на
запитання:
1. Яку роль у системі образів відіграє пані Журден? Люсіль та Клеонт? Ніколь
та Ков’єль ?
2. Який сенс образів Доранта й Дорімени?
3.Які засоби комічного використовує автор у
творі?(наведіть свої приклади).
Науковець
Н. Міляновська вважає, що «у комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєр майстерно поєднав
суворі правила класицистичного мистецтва
і народного фарсу: глибокий
філософський зміст і побутові замальовки, реальне історичне тло і
неправдоподібні комічні ситуації. Французький комедіограф своєю творчістю зумів
довести, що високе мистецтво не обов’язково має бути трагічно-урочистим чи
повчально-нудним, що і комедія може бути одночасно і вишуканою, і смішною, і
цікавою як для аристократії, так і для простолюду».
Домашня робота.1.Повторити вивчений матеріал по темі «Бароко.
Класицизм» (підр ст.251-281), підготуватися до контрольної роботи.
2. Вивчити матеріал
підручника ст.280-281 .
Завдання
контрольної роботи будуть виставлені на
блозі 28 квітня на 1-му уроці , через 45 хв. завдання будуть видалені. Контрольну роботу
виконуємо у робочих зошитах і здаємо до
14 год .цього ж дня.
21.
04.2022 року.
ТЕМА.Мольєр
«Міщанин-шляхтич». Основні образи комедії. Засоби комічного.
Запишіть у зошити,
завершіть речення
1)
Головний герой комедії «Міщанин-шляхтич» — …
2) Пан
Журден прагне ….
3) Слуги
в комедії — …
4)
Люсіль — це…
5)
Весела вигадка про сина турецького дворянина належить…
6)
Перевдягнувся на турецього вельможу …
7) Пана
Журдена посвятили в неіснуючий сан…
8) На бенкет
пан Журден запросив…
9)
Маркіза Доримена закохана…
10)Журден
передає через Доранта маркізі Дорімені….
11)Дорант
спілкується із Журденом ,щоб…
12)Журден
прагне видати свою доньку за …
Пригадайте
значення термінів із теорії літератури
Гумор — вид комічного, коли серйозне в житті зображується жартівливо, коли про
людські вади говориться з добродушною посмішкою.
Іронія — засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому,
зневажливо-осудливому зображенні людини чи явища.
Сатира — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного
поєднано з його гострим осміюванням.
Сатирична
розповідь — розповідь, у якій різко висміюються люди,
людські вади, характери.
Антитеза
— підкреслене протиставлення протилежних життєвих
явищ, понять, почуттів, характерів.
Згідно з правилами класицистичної комедії, образна система
«Міщанина-шляхтича» відзначається чіткістю й симетричністю побудови. Образи
об’єднані в певні пари: пан Журден і пані Журден, Дорант і Дорімена, Люсіль і
Клеонт, Ков’єль і Ніколь. Кожен із персонажів є художнім типом: Журден — тип
міщанина, втілення марнолюбства; Дорант — лицемірний і цинічний дворянин; пані
Журден — типсварливої дружини; Ков’єль — розумний і кмітливий слуга; Клеонт —
тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання.
Складіть,
запишіть план до характеристики образу
Журдена.
Пан Журден — багатий буржуа, котрий соромиться
свого походження і хоче потрапити до вищого товариства. Він вважає, що за гроші
можна купити все — і знання, і аристократичні манери, і любов, і титули, і
посади. Журден наймає вчителів, які навчають його правилам поведінки у
світському товаристві та основам наук. У сценах навчання автор викриває
невігластво буржуа й водночас схоластичність тогочасної освіти. Журден не має
елементарних знань і тому стає жертвою тих, кого цікавить тільки його гаманець.
Легковірного міщанина обдурюють геть усі — від учителів і кравців до графа
Доранта, бо він легко піддається впливу лестощів та магії звертання «ясна
вельможність».
Журден смішний у своєму прагненні за будь-яку
ціну стати аристократом. Мольєр показує, як певна пристрасть чи вада може
витіснити з душі людини всі гарні задатки. Так, марнолюбство заполоняє весь
внутрішній світ Журдена. Він від природи не дурний, адже зумів примножити
капітал свого батька. Бачить шахрайство кравця. Віддає перевагу народним пісням
перед салонними серенадами. Помічає, що Дорант ошукує його, але погоджується на
це, аби мати змогу на рівних спілкуватися з аристократами. Пан Журден має
достатньо розуму, аби зрозуміти, що вчителі пропонують йому мертві істини, які
не розвивають, а навпаки, стримують природу людини, її природні бажання і
почуття. Однак прагнення здобути дворянство стає сильнішим за здоровий глузд:
увесь розум і природне єство в Журдені поступаються марнославству.
З Журдена всі сміються, явно чи потайки. Пані
Журден відверто картає його. Дорант підлещується до нього, хоч у душі зневажає.
Слуги Ков’єль і Ніколь не можуть стримати сміху при появі Журдена у
«великосвітському» вбранні. Але ніщо не здатне здолати пристрасті Журдена, яка
стає не просто смішною, а й небезпечною для оточуючих. Він ображає й обдурює
дружину, жорстоко поводиться зі слугами, готовий пожертвувати щастям власної
дочки заради аристократичного звання.
Журден показаний у п’єсі неосвіченим, грубим,
сповненим марнолюбства, хоча загалом він добродушний і щирий, часом зворушливо
наївний. З нього можна сміятися, але його нема за що зневажати. Як писав Д.
Дідро, «смішний не той, хто знає про свою ваду, а той, хто не знає і впевнений
у собі». Журден щиро дивується, що він говорить прозою, що є така наука логіка,
що слова складаються із звуків. Він ніби вперше відкриває для себе світ, і це
викликає сміх. Але глядачі зрозуміли, що у п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр з
буржуа тільки посміявся, а справжнє вістря його сатири спрямоване проти
аристократів, у зображенні яких він не пошкодував викривальних засобів. Журден,
хоча й кумедний у своєму бажанні стати шляхтичем, але все ж таки кращий за
Доранта й Дорімену, бо залишається щирим у своїх прагненнях, тоді як вони
втратили будь-яке уявлення про честь і совість.
Ознайомтеся
із образами інших персонажів комедії.
Граф Дорант
.Граф
Дорант — зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена,
не гребуючи жодними засобами, аби видурити в того гроші. І все це під маскою
вишуканості й благопристойності. Удаючи із себе друга Журдена, Дорант живе за
його рахунок і за його гроші робить подарунки Дорімені. У Доранта немає нічого,
окрім його титула.Він збіднів не тільки матеріально, а й духовно. Єдине, що
вміє граф,— це витрачати гроші, жити порожнім життям і лицемірити.
Мольєр гіперболізує вади Доранта, і найвищої
точки ця гіперболізація сягає у сцені посвяти Журдена в «мамамуші». Дорант,
який називався другом Журдена, нічого не має проти розіграшу над ним, остаточно
виявляючи цим свою ницість. «Розбещеність і безсоромність, помножені на
лицемірство,— ось образ безчестя в комедії «Міщанин-шляхтич»,— писав про графа
Доранта французький критик Н. Пуссі.Образ маркізи Дорімени. Образ
маркізи Дорімени поданий також у сатиричному плані. Це молода вдова, яка прагне
розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію. Вважаючи графа Доранта
багатим, вона погоджується
вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не
тільки його серцем, а й майном. Проте Дорімена потрапляє у тенета власної
розбещеності, її вади обертаються проти неї самої.
Образ пані Журден. Здоровий
глузд утілений в образі пані Журден. Вона розуміє всю безглуздість поведінки
чоловіка, викриває Доранта й Дорімену, щиро хоче щастя для своєї дочки із
чесним Клеонтом. Однак пані Журден не є позитивним ідеалом драматурга, оскільки
вона надто сварлива, брутальна й обмежена.
Образи
представників молодого покоління. Позитивний ідеал
автора втілено у представниках молодого покоління. Люсіль і Клеонт — освічені,
чесні й добрі молоді люди. Вони не соромляться свого походження, понад усе
цінують в людях моральні якості, чисті й високі почуття, борються за своє
щастя. Устами Клеонта виражається авторська позиція, утверджується цінність
особистості незалежно від її стану, засуджуються вади суспільства: «Я вважаю,
що всякий обман принижує порядну людину. Негідно ховати своє справжнє
походження, з’являтися товариству на очі під чужим титулом, видавати себе не за
те, що ми є насправді. Звичайно, мої предки обіймали почесні посади, сам я
чесно прослужив шість років у війську, і достатки мої такі, що я сподіваюся
зайняти не останнє місце в товаристві, проте, незважаючи на все це, я не маю
бажання привласнювати собі те звання, яке не належить мені з народження, хоч,
може, інші на моєму місці і вважали б, що вони мають право це зробити; отже,
скажу вам відверто, я — не шляхетного роду». Клеонт не дворянин, але має
справжнє благородство душі і власну гідність. Він веде чесний спосіб життя,
віддано служить державі. Цей образ протиставлений негативним персонажам
комедії. За свої високі моральні якості Клеонт винагороджується у п’єсі шлюбом
з Люсіль. Дочку Журдена змальовано у творі менш виразно, але добре показано її
привабливі риси — красу, людяність і здатність до високого кохання. Автор
утверджує силу взаємних почуттів, що важать більше за титули й багатство.
Закоханим допомагають з’єднатися слуги Ніколь
і Ков’єль, які представляють народні типи. Весела й гостра на язик Ніколь і
винахідливий та кмітливий Ков’єль втілюють позитивне, природне, гуманне начало.
Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги
висловлюють розумні, тверезі оцінки подій та людей, вони активніші від своїх
хазяїв. Без витівки, яку придумав Ков’єль, Люсіль і Клеонт не змогли б
одружитися. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков’єлю, підкреслює
глибоку віру Мольєра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність
відновити справедливість.
Хоча в кожному з персонажів підкреслюється
якась одна риса, не можна не помітити, що Мольєр у п’єсі «Міщанин-шляхтич»
прагнув до багатогранності зображення людських характерів (так, Журден —
утілення не тільки гіпертрофованого марнолюбства, а й наївності, невігластва,
практичності тощо). Ця неоднозначність образів була новим кроком у розвитку
жанру класицистичної комедії.
Образи комічного. У п’єсі
Мольєра панує атмосфера сміху. Драматург використовує сміх для викриття
негативних рис людей і вад суспільства. Сміх у комедії має величезну виховну
силу, бо з його допомогою автор показує справжнє обличчя людства. Сміх
допомагає людям посміятися із себе, побачити те, чого вони раніше не помічали.
Сміх у комедії «Міщанин-шляхтич» має не тільки
історичну основу: епоха Людовіка XIV давно минула, стосунки між дворянством і
буржуазією нині не актуальні, а п’єса й досі подобається публіці. А це означає,
що автор втілив у своїх персонажах не стільки індивідуально-конкретне, скільки
те, що завжди було й буде притаманне людській натурі. Мольєр, як видатний
майстер комедії, показав ті загальні недоліки, що живуть у людях і до
сьогодні,— марнославство, лицемірство, невігластво, пихатість тощо.
Сміх Мольєра багатозначний за своїм змістом.
Він то веселий, доброзичливий, життєрадісний, то викривальний, нищівний.
Багатозначність сміху зумовлює розмаїття засобів комічного у п'єсі. У
зображенні Журдена, пані Журден, закоханих автор віддає перевагу гумору та
іронії. Глядачі весело сміються, коли кравець пояснює Журденові, що на костюмах
аристократів квіточки мають бути розташовані лише голівками вниз, коли вчителі
навчають Журдена гарних манер або коли його посвячують у «мамамуші». Викликає
сміх і гумористична сцена сварки Клеонта й Люсіль, і кожна поява пані Журден,
яка весь час лається. Тим часом при змалюванні образів аристократів
застосовують! я гостріші засоби комічного — сатира та сарказм. Якщо вчинки
Журдена лише висміюються, то спосіб життя Доранта й Дорімени рішуче
засуджується.
Мольєр був блискучим майстром комізму. Комізм
у «Міщанині-шляхтичі» виникає і в окремих ситуаціях, в які потрапляють герої
п’єси, і в їхніх висловлюваннях (яскравий приклад словесного комізму —
«турецька» мова, вигадана автором). Проте комізм криється передусім у
характерах персонажів і виявляється через їхні вчинки та діалоги. Не
обмежуючись зображенням комічних моментів, драматург створив живі сатиричні
образи, які не втратили свого значення і в наш час. Комічні ефекти в комедії
Мольєра ґрунтуються на широкому використанні можливостей народного театру, що
надає п’єсі особливої життєвості та дієвості.
Сміх у комедії «Міщанин-шляхтич» — це спосіб
викриття лицемірної моралі та рабської психології суспільства, це вираження демократичної
точки зору автора і моральний урок не тільки сучасникам драматурга, а й нашому
сьогоденню.
Домашня робота.Письмово дати відповіді на
запитання.
1.Чи можемо ми сказати, що основним об’єктом
сатиричного зображення в п’єсі є пан Журден?
2.Яку мету, на вашу думку, має граф Дорант?
Яку роль відведено графом пану Журдену?
3.Про які риси характеру Доранта можна
говорити?
4.Чи є в комедії порядні люди?
5. Що
висміює і що прославляє Мольєр у комедії?
.
18 квітня 2022 року.
Мольєр. «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його
загальнолюдське значення
Діти, ви ознайомилися із змістом комедії Мольєра « Міщанин-шляхтич».
Запишіть у зошити. Літературний диктант.
1.Комедію «Міщанин- шляхтич» Мольєру замовив…..
2.Мольєру необхідно було у творі висміяти…
3. Пан
Журден наймає вчителів….
4 . Навчання йому необхідно…
5.Пан
Журден сердився на своїх батьків за….
6.Навчання Журдену давалося…
7.Вчителі між собою вчинили бійку тому …
8.Зразком для наслідування Журдену були…
9.Пані Журден до примх чоловіка відносилася…
10.Люсіль- це….
11.Ніколь- це….
12.Пані Журден дає Ніколь доручення….
Ознайомтеся із наведеним нижче матеріалом ,
запам’ятайте .
Тема п’єси «Міщанин -шляхтич» - зображення безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм
та висміювання людських і соціальних вад. Дотичні теми - зображення любовних
колізій між Люсільта Клеонтом, Нікольта Ков’єлем, Дорантом та Доріменою;
зображення шахрайств учителів та кравця.Сюжетна лінія та її композиційне
втілення у творі
Дія перша - експозиція. В будинку пана Журдена
зібралися найняті ним учителі музики і танців, які мають навчити його
аристократичних манер. Учителі всіляко вихваляють Журдена, сподіваючись
отримати від нього велику винагороду.
Дія друга - зав’язка. Журден домовляється з учителями про підготовку
балетної вистави до гостини маркізи Дорімени, з якою він хоче укласти шлюб, щоб
отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні).
Тим часом учителі музики й танців посварилися з учителями філософії та
фехтування, доводячи кожен свою першість в освіті. Після занять Журдена з
учителем філософії в його дім приходить кравець-шах- рай та відбувається
«ритуал» вдягання буржуа в кумедний костюм. Журдена переконують, що це
«останній писк моди» в аристократичному середовищі. Журден щедро всіх
винагороджує.
Дія третя - розвиток дії. Після сварки з дружиною та служницею, які критично
ставляться до «високих прагнень» Журдена, в його дім приходить аристократ-аферист
Дорант, користуючись небезкоштовними послугами якого, Журден прагне зблизитися
з Доріменою. Дорант дурить Журдена, оскільки витрачає гроші міщанина на дорогі
подарунки маркізі від свого імені, бо теж хоче з нею одружитися. Дружина Журдена
прагне використати заклопотаність чоловіка власними мріями про дворянство та
видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь,
закохана в слугу Клеонта Ков’єля. Журден проти, тому що Клеонт - міщанин, а
він хоче видати доньку за аристократа. Тим часом розпочинається балет,
головними глядачами на якому є Дорімена та Дорант.
Дія четверта - кульмінація. Під час обіду Журден
залицяється до Дорімени, але його дружина припиняє люб’язності та виганяє
гостей. З’являється переодягнений Ков’єль і розповідає Журдену, що в його
доньку закоханий син турецького султана, що він скоро буде з пропозицією шлюбу
та висвячення майбутнього тестя у сан «мамамуші». Журден мало не божеволіє від
щастя - збувається його мрія стати дворянином. Манія Журдена у сцені посвяти в
«мамамуші» доходить крайньої межі, і вся безглуздість його намагань і моральна
потворність виявляються тут в особливо яскравій формі. Розпочинається комічна
церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина
турецького султана.
Дія п’ята - розв’язка. На сцені один за одним з’являються усі головні
персонажі п’єси - дружина Журдена, його донька Люсіль, Дорант, Дорімена - і,
дізнавшись, що відбувається, включаються в гру, кожен по - своєму
використовуючи обдуреного Журдена. Журден погоджується на шлюб Люсіль з
Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь
пов’язує своє життя з Ков’єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши
Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її
чоловіка до маркізи. «От йолоп так йолоп! Другого такого у цілому світі не
знайдеш!» - так у кінці п’єси характеризує Журдена Ков’єль. Комедія
закінчується яскравим балетом.
Особливості жанру й композиції п’єси «Міщанин-шляхтич»«Міщанин-шляхтич» - взірець «високої комедії» Мольєра. Твір поєднав у собі
ознаки комедії обставин та комедії характерів: згідно з правилами комедії
характерів у ній поставлено завдання розкрити морально- психологічний стан
героя, а відповідно до комедії звичаїв були висміяні традиції, уподобання
певних соціальних прошарків, передовсім буржуа та аристократів.
За змістом
«Міщанин-шляхтич» є взірцем соціально-побутової комедії, в якій розкриваються
норми моралі та спосіб життя аристократії та буржуазії часів Мольєра. Однак у
творі наявні й елементи соціально- психологічної та любовної комедії, що
обумовило її успіх у глядача.
За правилами класицизму
комедія має п’ять дій. Композиція п’єси підпорядкована правилу трьох
єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж
однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи
головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї
домінуючої риси характеру (неоднозначним є образ головного героя твору).
Комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною
проблематикою.
За формою
«Міщанин-шляхтич» - це комедія-балет. Мольєр ввів у п’єсу численні пісні,
танці, музичні інтермедії, балет, завдяки чому здійснив розширення
характеристик персонажів, увиразнивши ті чи ті риси їх вдачі, створивши
необхідний емоційний колорит та пародіюючи тематику й стиль тогочасної салонної
літератури. Жанр, створений видатним драматургом для придворних розваг,
наповнився викривальним змістом.
- Пригадайте, яку мету ставив король перед Мольєром, замовляючи йому
п’єсу, що стала відомою під назвою «Міщанин-шляхтич».
- Наскільки авторський
задум відрізняється від королівського замовлення? Визначте головну мету його
створення Мольєром. Головною метою створення
комедії було гармонійне поєднання художніх якостей комедійного жанру з високим
громадянським покликанням митця - вказувати суспільству на моральні негаразди,
які потребують виправлення. Незважаючи на те, що
п’єса була замовлена самим королем, щоб висміяти турецьких послів, Мольєр надав їй глибокого і серйозного
змісту, зробивши головною проблемою твору відображення суперечностей у
стосунках дворян та міщан, тобто буржуа. Міщанство (буржуазія) вже із XVII
століття перетворювалося на потужну економічну та політичну силу у Франції, але
не мало ніяких привілеїв та було віднесено до так званого третього стану разом
із селянами. Дворянство, що зберігало панівні позиції та привілеї в державі
разом із духовенством, переживало моральний занепад. Королівська влада нерідко
поповнювала зубожілу скарбницю за рахунок торгівлі дворянськими титулами.
Міщани, у руках яких зосередилися величезні капітали, охоче купували ці звання,
а разом з ними й привілеї, що відкривали їм шлях до впливу в суспільстві та до
влади. Мольєр поставив перед собою декілька завдань: по-перше - показати
перевагу дворян над буржуа з їх низьким культурним рівнем; по-друге - звільнити
свідомість міщан від почуття власної неповноцінності. Таким чином, викривальний
пафос п’єси спрямований і проти невігластва міської буржуазії, і проти
лицемірної моралі дворянства.
Запишіть головну ідею твору. Яким чином автор доносить її до читача
(глядача)? Головна ідея комедії «Міщанин-шляхтич» художньо втілена у словах
Клеонта, що немовби кладуть край безглуздим намаганням Журдена перетворитися з
міщанина на шляхтича: «Люди без докорів сумління привласнюють собі дворянське
звання, - цей вид злодійства, вочевидь, став звичним. Але я щодо цього,
зізнаюся, більш делікатний. Я гадаю, що будь-який обман кидає тінь на порядну
людину. Соромитися тих, від кого тобі прирекло
народитися на світ, похвалятися в товаристві вигаданим титулом, видавати себе
не за те, чим ти є насправді, - це, як на мене, ознака душевної ницості».
Основний конфлікт полягає у зіткненні морально здорових реальних сил
французького суспільства з міщанства та простолюду з псевдомораллю аристократії
і втратою людської гідності та здорового глузду у прагненні міщанства у
будь-який спосіб здобути дворянські привілеї.)
Домашня робота.1.Доведіть. що «Міщанин-шляхтич»
Мольєра відповідає всім правилам класичної комедії:
1. Щодо поділу на дії__________________________________
2. Єдність місця______________________________________
3. Єдність часу______________________________________
4. Єдність
дії________________________________________
5. Персонажі поділяються
на___________________________
2. Письмова характеристика пана Журдена.
14 квітня 2022 року.
Історичні умови, філософське та естетичні
підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму.
Я мислю, значить, я існую.Рене Декарт
Діти, європейська культура XVII ст. перейняла у Відродження віру у великі
можливості людського розуму. Віра ця посилювалася досягненнями науки, що вийшла
на новий рівень розвитку. Тепер наукова думка рухалася не за рахунок часткових
здогадок і прозрінь, а шляхом систематичного й послідовного накопичення
вивірених відомостей з окремих галузей знань. Основою наукового пізнання став
експеримент, що мав на меті встановлення об’єктивних закономірностей
досліджуваних явищ. Саме в XVII ст. було
закладено принципи сучасної геометрії; саме в цей період математика набула
статусу провідної науки, потіснивши класичну філологію, що відігравала основну
роль у культурі Відродження. Своєрідним гаслом нової доби став афоризм
французького філософа Рене Декарта «Я мислю, отже, я існую».Усе це створило
підґрунтя для розвитку класицизму - художнього напряму XVII-XVIII ст., що
існував паралельно з бароко. Найбільшого розквіту класицизм зазнав у Франції, яка на той час була
найрозкішнішим місцем Європи. Класицизм справив великий вплив на розвиток європейського мистецтва. Твори класицистів і тепер вражають своєю
гармонійністю, довершеністю, чіткістю побудови.
Літературознавча довідка.Визначення запам’ятайте.
Класицизм - літературно-художній напрям (а також стиль доби), що
взяв за зразок античне мистецтво з притаманними йому уявленнями про прекрасне й
принципами «наслідування природі», дотримання почуття міри, прагнення до
гармонії. Для літератури класицизму характерні висока громадянська тематика,
суворе дотримання певних творчих норм і правил, відображення життя в ідеальних
образах.
Раціоналізм (від лат. - розумний) - учення в теорії пізнання,
згідно з яким достовірні знання можуть бути отримані лише за допомогою розуму
або за допомогою понять, притаманних розуму з народження (теорія природжених
ідей); досвід, практика, почуття не мають ніякого значення, головне -
діяльність розуму, який є критерієм оцінки усього.
Раціоналізм - філософська основа класицизму. Представники раціоналізму: Декарт, Спіноза, Лейбниць та ін. Для
літератури важливими були думки Рене Декарта про незалежність розуму від
чуттєвого сприйняття, про необхідність правильно використовувати розумові
здібності людини, щоб у житті уникнути небажаних помилок. У «Роздумах про метод
» Декарт обґрунтував тезу про наближення розуму до істини, її також
використовували класицисти.
Передумови виникнення й етапи розвитку класицизму
У своєму історичному
розвитку класицизм пройшов два етапи.
Перший пов’язаний з розквітом абсолютизму, який сприяв
розвитку всіх суспільних сфер. Головним завданням на цьому етапі було
прославлення монархії, національної єдності держави під владою короля (П.
Корнель, Ф. Малерб та ін.)
На другому етапі історичного розвитку монархія проявила
вади, що обумовило зміну спрямованості творів класицизму. Головним завданням
митців є не уславлення абсолютизму, а критика суспільних, соціальних вад та
викриття людських недоліків, хоча в цілому заперечення монархії в цей період не
було (Ж. Расін, Ж. Б. Мольєр).
Висновок. Класицизм докорінно змінив цінності та орієнтири
суспільної поведінки, вироблені культурою бароко:
Світ можна збагнути, скориставшись можливостями свого розуму.
Покликання людини - в міцній громадянській позиції, підпорядкованій перш за все інтересам суспільства та держави. Якщо головною ідеологічною основою бароко була релігія, пріоритетними
для класицистів стали інтереси та потреби світської влади, зокрема монархічної
держави. При цьому класицисти не протиставляли себе
ідеології християнства.
Класицизм приніс у
жертву патріотичному обов’язку дружбу, родинні стосунки, кохання. Ідея служіння суспільству
й державі була співзвучною інтересам сильної монархічної влади, тому
найсильнішими були позиції класицизму саме в країнах із сильною королівською
владою й передовсім у Франції, де він став естетичним виразником державної
політики, мав підтримку з боку королів.
Мистецтво повинно стояти на
сторожі суспільних інтересів, формувати уявлення людей про те, яким має бути
світ, змальовувати гідні наслідування взірці громадянської поведінки та
суспільної моралі (в цьому сенсі
мистецтво класицизму близьке до статусу літератури в Давньому Римі, де вона
була поставлена на ідеологічну службу державі.)
Класицисти вважали, що призначення літератури - виховувати людину, але не шляхом
моралізаторства, а через насолоду, яку повинно давати мистецтво (подібно до
античної традиції).
Літературно-естетичне обґрунтування системи класицизму Нікола Буало
Трактат Нікола Буало
«Поетичне мистецтво» як узагальнення естетичних принципів класицизму. Буало застосував його до літератури , встановив чіткі межі для кожного
жанру, узаконив жанрову специфіку. Він розділив жанри літератури згідно з
темами та особливостями стилю. Наприклад, ода мала бути величною й оспівувати
видатних осіб чи видатні події. Поема мала зображувати видатні історичні події
та подвиги героїв. Трагедія, як правило, була ареною боротьби почуттів і
обов’язку. Епіграма, байка, комедія наближувалися до буденного життя людей -
ці жанри використовували живу народну мову, розмовні елементи, але й у них мала
зберігатися чітка композиція та логіка динаміки образів. Для драматургії Буало
висунув правило трьох єдностей (місця, дії та часу).
Запишіть
до зошитів, запам’ятайте. У своїй
теорії Буало відштовхувався від ряду важливих позицій ( 1- 6):
1.Розум - це істина й краса, що
становлять вищий ідеал мистецтва.
2.Орієнтація на канон античного
мистецтва.
3.Краса
в мистецтві є вічним, постійним, універсальним поняттям,
еталоном, до якого мають прагнути митці. Чіткість та чистота мови, її
афористичність.
4.Гармонійного мистецтва, його цілісність з точки зору задуму й форми,
тематики й мови, жанру й композиції.
5.Логічність, єдність,
урівноваженість усіх елементів тексту - шлях до досконалості.
6.Ієрархія стилів, жанрів.
|
Ієрархія стилів класицизму |
|||||
|
Ієрархія стилів |
Жанри |
Теми |
Ідеї |
Герої |
Мова |
|
високі |
ода, трагедія, епопея, героїчна поема |
події загальнодержавного й історичного значення |
прославлення монархії, громадське служіння |
царі, видатні діячі, придворні |
урочиста |
|
середні |
наукові твори, елегії, сатири |
наука, природа, людські вади |
пізнання світу й людської природи |
представники середніх класів |
загальновживана |
|
низькі |
комедія, пісні, листи в прозі, епіграми |
соціальні вади, негативні риси характеру |
викриття соціальних і людських вад |
представники середніх і низьких класів, а також сатирично змальовані
представники вищих класів |
наближається до розмовного стилю |
Класицисти утверджували
вічність ідеалу прекрасного, що спонукало їх наслідувати традиції античних
майстрів. Ієрархія жанрів: високі (ода, трагедія, епопея, героїчна поема), середні (наукові твори,
елегії, сатири), низькі (комедія, пісні, листи в прозі, епіграми).
Трагедія стала
своєрідною царицею жанрової системи класицизму. Пригадайте.Трагедія - це драматичний твір, в онову сюжету якого покладений гострий
невирішуваний конфлікт між прагненнями людини та неможливістю їх втілення в
реальності.
Головна форма конфлікту в класицистичній трагедії - це конфлікт між особистими почуттями людини та її громадянським
обов’язком. Саме для трагедії були розроблені жорсткі вимоги теоретиками
класицизму: правило трьох єдностей,
стрімке розгортання сюжетної інтриги, неможливість відхилення від основної сюжетної лінії. Композиційно трагедія
складалася з 5 дій, кожна з яких
виконувала чіткі функції (перша дія -
зав’язка; друга дія містила чітку
інформацію про обставини конфлікту, навколо яких розвивалася дія; третя - максимально загострювала та
ускладнювала конфлікт, щоб довести його до кульмінації в четвертій дії; п’ята дія - розв’язка конфлікту). Кожна дія
ділилася на 6-8 яв, що мали деталізувати ту чи іншу ситуацію сюжету, склад
героїв кожної яви був незмінним. Поява на сцені нових героїв була свідченням
початку нової яви.
Пригадайте.Комедія - жанр драми, в якому сатиричними й гумористичними
засобами відображається смішне в житті, висміюються суспільні й побутові явища,
негативні риси людей тощо. Конфлікт комедії є вирішуваним і зазвичай
розв’язується на користь позитивних героїв.
Розум - головний критерій художньої правди й прекрасного.
Запишіть, запам’ятайте (1-4) :
1. Персонажі здебільшого схематичні, герої переважно є
носіями однієї домінантної риси.
2.Чіткий поділ характерів на позитивні й
негативні.
3.Драматичні твори підпорядковуються правилу
трьох єдностей - часу, місця, дії.
4.Чітка композиція творів.
Взірці класицизму в
різних видах мистецтв:
Архітектура: палаци
Версаля, Фонтенбло, Лувр.
Живопис: пейзажі К.
Лоррена («Пейзаж з млином», «Вид гавані з віллою Медичі»); «Смерть Германіка»,
«Танкред та Ермінія», «Літо» (Руф і Вооз) Н. Пуссена.
Література: П. Корнель,
Ж. Расін, Ф. Ларошфуко, Ж. Б. Мольєр, Ж. де Лабрюйєр, Ф. де Малерб, Ж. де
Лафонтен.
Домашня робота.
1..Опрацювати матеріал підручника ст.251-256
2. Прочитати
уривки із комедії «Міщанин-шляхтич» ( ст.262-278) .
:
11 квітня 2022 року
Луїс де Гонгора-і-Арготе . «Галерник». Утілення у вірші провідних
тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у Всесвіті, залежність
від вищих сил, драматизм духовного життя. Символіка твору. Образ ліричного
героя
Літературний диктант.Запишіть у зошити.
1. У
перекладі із італійської слово бароко означає…
2. Хронологічні межі доби європейського
бароко …
3. Причини, що сприяли виникненню бароко…..
4.
Літературі бароко притаианні….
5.
На світогляд людей на межі 16-17 ст.
вплинула …
6.
Дж. Донн, П. Кальдерон, Г. Сковорода - …
7. Найяскравіше бароко проявилось у …
8. Шляхи активного впливу на аудиторію у літературі бароко…
9. Метафора -…
10.Улюблена
метафора митців бароко….
11.
Провідні мотиви бароко...
12.
В українській літературі риси барокового стилю виявилися… .
II. Оголошення теми й завдань уроку. Мотивація
навчальної діяльності учнів
Ознайомтеся з особистістю Луїса де Гонгори, поета та його становленням як барокового митця
. В іспанській
літературі XVII ст. чільне місце займає поезія Луїса де Гонгори-і-Арготе, якого
називали «іспанським Гомером» (його перша збірка віршів «Зібрання віршів
іспанського Гомера» була опублікована в рік смерті). Він став засновником школи
«культизму» або «культеранізму» (цю течію називають також гонгоризмом).
Впродовж тривалого часу вважався недоступним для розуміння простим читачем,
«незрозумілим», «темним». Його твори не були надруковані за життя.
Перевідкриття поезії цього барокового митця відбулося у XX столітті завдяки
зусиллям відомих іспанських поетів Федеріко Гарсіа Лорки та Рубена Даріо.
Компакт-біографія Луїса де Гонгори-і-Арготе Ім’я: Луїс де Гонгора-і-Арготе
Дата народження: 11 липня 1561 року Походження, батьки: належав до дворянського
стану; батько - Франциско де Арготе - радник і суддя у справах конфіскації
майна, згодом перша духовна особа при Кордовському Соборі, мати - Леонора де
Гонгора; батьки належали до старовинних іспанських аристократичних родин.Анкета поета.
Місце народження: Кордова, Іспанія
Освіта: початкову освіту здобув вдома,
навчався в університеті міста Саламанки на факультеті правознавства
Світоглядно-естетичні позиції: католик
Рід занять: поет та служитель католицької
церкви (спочатку диякон, потім капелан його величності Філіпа III)
Мистецький напрям: бароко, гонгоризм
Початок творчості: під час навчання в
Саламанкському університеті була написана його перша поема
Жанри: сонет, романс, летрилія (послання),
поема
Особливості творчої манери:
двоплановість творчості - поєднання двох
стилів - простого й зрозумілого («зрозумілий стиль») та складного й
заплутаного, розрахованого на вузьке читацьке коло («темний стиль»). Сучасні
літературознавці визнають штучним розподіл поезії Гонгори на «ясний» і «темний»
стилі. особливості «темного стилю»: перетворення реального світу на світ
стилізований і фантастичний за допомогою складних стилістичних прийомів та
вишуканих ходів, використання технік музики й живопису, виділення найважливіших
властивостей предмета, їх зіставлення із золотом, сріблом, мармуром, кришталем;
навмисне прагнення ускладненої манери втілення ідей; орієнтація на обраного
читача (аристократизм поезії). Дійсності він протиставляв ілюзорний світ, схожий
на феєрію й умовну декорацію. Створенню цього світу слугував і стиль поета,
котрий започаткував цілий напрям в іспанській поезії, відомий під назвою
«гонгоризм».
Складна поетична мова Гонгори якнайкраще
відображає драматизм внутрішнього світу особистості в епоху бароко і
суперечливість тогочасної дійсності;
звертання до народнопоетичних жанрів
(віддає перевагу романсам і летрильям, проте оздоблює їх вишуканими метафорами,
антитезами, гіперболами). Народні мотиви поєднувалися й контрастували з
вишуканими мистецькими прийомами;
умів витончено й граційно передати в
поезії людські почуття;
у романсах утілилося характерне для
барокової культури протиставлення природи й мистецтва, переконання в тому, що
лише витончена майстерність може створити прекрасне;
для сонетів характерна раціоналістична
побудова, логічний розвиток думки, контрасти (між життям і смертю, красою та її
втратою чи знищенням).
Найвідоміші твори: поетичні твори (сонети, романси, летрилії), поема «Історія Поліфема та
Галатеї» (1612 рік, написана октавами, сюжет запозичений з «Метаморфоз»
Овідія), «Поеми усамітнення» (1614 рік: «Усамітнення полів», «Усамітнення
берегів», «Усамітнення лісів» та «Усамітнення пустель», відрізняються
відсутністю фабули, в них змальоване життя на лоні природи); компліментарна
поема «Панегірик герцогу Лерма» (1600).
Провідні мотиви творчості: У поезіях
Гонгори переважають барокові мотиви суму, марності життя, самотності й
приреченості людини, неможливості досягти бажаної гармонії. Однак митець
протиставляє трагічній долі красу людських стосунків і мистецтва.
Переклади творів Луїса де Гонгори-і-Арготе
українською мовою: Михайло Орест, Леонід
Первомайський, Михайло Москаленко.
Прочитайте поезію «Галерник» (підручник ст.248)
Усно
дайте відповіді на запитання:
- Поміркуйте, чому в літературі бароко
таку вагому роль відігравала поезія та релігійні проповіді?
- Яким настроєм сповнений вірш Г онгори «Галерник»? Чому ви так вважаєте?
- Про що цей твір?
- Який образ стоїть у центрі вірша? Як він
пов’язаний із назвою твору?
- Відповідно до естетики бароко вірш
Гонгори має два плани: буквальний та переносний (підтекстовий). Стисло
передайте сюжетну лінію буквального плану твору. (Це історія полоненого,
який став галерником.)
Запишіть відповіді на запитання:
- Звідки читач дізнається про долю
галерника? У чому полягає особливість композиції твору? ( ...)
- Як довго триває неволя героя вірша? Як
він потрапив на галери? (…)
- Виразно прочитайте ту
частину вірша, в якій говорить сам герой. Визначте в ній точки болю героя. Від
чого він найбільше страждає? Які душевні переживання є центром уваги
письменника у вірші «Галерник»? Поясніть, чому його біль зрозумілий і близький
нам? Наскільки сьогодні тема полону, відриву від батьківщини, від родини
актуальна для українців?
- Доведіть, що герой вірша, галерник,
скутий кайданами, залишається внутрішньо вільним. Що саме додає йому стійкості
й снаги в тяжких життєвих випробуваннях? ( ….)
- У творчості Луїса де
Гонгори переважають мотиви суму, марності життя, самотності й приреченості
людини, неможливості досягти бажаної гармонії. Але митець протиставляє
трагічній долі внутрішню красу та свободу людини, красу природи й мистецтва.
Доведіть, що антитеза є одним із провідних художніх засобів побудови вірша «Галерник».
Висновок . Поезія іспанського митця відображає драматизм внутрішнього світу
особистості в епоху бароко й суперечливість тогочасної дійсності. Порушення
складних питань людського буття у творчості Луїса де Гонгори зумовило розвиток
філософської лірики в Європі. Вірш «Галерник»
належить до філософської лірики та порушує загальнолюдські проблеми. «Галерник»
- це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки:
філософська проблематика; наявність героя,
який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя;
складність поетичного мовлення - символи,
метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського
існування; неоднозначність позиції автора.
Луїс де Гонгора-І-Арготе порушує такі
вічні філософські питання як свобода людини - фактична й внутрішня, сила духу,
здатність опиратися долі, любов до батьківщини, вірність родині. Вірш наводить
на роздуми про те, що підтримує людину в тяжких життєвих випробуваннях, що
робить її Людиною.)
Домашня робота.1.Опрацюйте
матеріал підручника ст.246-247. 2.
Зробіть письмовий висновок «Провідні ідеї вірша «Галерник» Луїса де
Гонгори-і-Арготе і взірця барокової поезії» ( 10 речень).3.Яку роль відіграє контраст у цій поезії?
07.04.2022 року.
Тема
уроку.Бароко як доба і художній напрям у
європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки.
Опрацюйте матеріал підручника ст.240-245
Складіть і
запишіть складний план опрацьованого матеріалу.
Хронологічні межі періоду бароко не збігаються із календарними
межами історичних епох і для різних країн Європи коливаються. Вважається, що бароко як загальномистецький і зокрема літературний напрям народився в Італії
та Іспанії в середині 16 ст., звідки впродовж 16-18 століть поширився майже всіма країнами Європи.
Розквіт його у більшості європейських країн припадає на
17 століття. Саме тому 17 ст. і прийнято називати епохою бароко.
Суперечливе 17 століття зумовило зміни світогляду
європейців. Воно виявилося у почутті невпевненості у завтрашньому дні, у відчутті , що світ «розірваний» і . Провідними мотивами бароко
були:
1. Нездатність
людини побороти зло, а тому її безвихідь.
2. Швидкоплинність
людського життя.
3. Всесильність
долі і випадку.
4. Тлінність
краси.
5. Влада
часу.
6. Нікчемність
володарів.
7. Жага
життя і насолод як протесту проти життєвих негараздів.
Жанри бароко: роман,
особливо в іспанській літературі ( шахрайський, авантюрний, інтелектуальний, психологічний); політичний
трактат, «вчена проза», «трагедія жахів»,
трагічна сатира.
В українській літературі риси барокового стилю виявилися
в поезії Лазаря Барановича, Івана
Величковського, в ораторській прозі Іоаникія Галятовського, Антонія
Радивиловського.
Домашня робота. 1. Уміти
характеризувати літературу бароко.
2.У робочі зошити виписати риси бароко.
04. 04.2022 року.
Контрольний класний твір на одну із тем:
1.Почуття,що сильніші за смерть ( за трагедією В.Шекспіра
«Ромео і Джульєтта»).
2.Благородний лицар
Дон Кіхот- герой і дивак (за романом Сервантеса
«Дон Кіхот»).
Об’єм контрольного твору 2- 2,5 сторінки. Роботи писати у робочих зошитах, принести, передати їх сьогодні до 15 години. Учні,які перебувають за межами населеного пункту , фотографують роботу і пересилають мені на Вайбер
31.03.2022 року.
Синтез різних жанрових ознак у романі. Широта
філософського змісту твору, можливість його різних тлумачень. Популярність
вічних образів.
Дати письмово відповіді на запитання:
1. Чому Дон
Кіхот, який прагне досягти шляхетних лицарських ідеалів у житті, видається
смішним?
2. Ким
насправді є Дон Кіхот — самовідданим героєм чи блазнем, безумцем чи мудрецем, наївним мрійником чи борцем за
людське щастя й гідність?
Перегорнуті
останні сторінки першої частини роману Сервантеса про Дон Кіхота. Нещасний
божевільний «мандрований рицар», припроваджений додому у
клітці, «ніяк не міг уторопати, де він і що з ним діється». Проте небога Дон
Кіхота і ключниця, спостерігаючи за хворим, стривожені й збентежені, думали про
те, «що скоро пан їхній і дядько трохи оклигає, зразу ж знову од них утече. Так
же воно потім і сталося, як вони гадали». Цілий місяць вони виходжували вдома
Дон Кіхота. Син сусіда Самсон Караско розповів, що якийсь Сід Ахмет Бен-Інхалі
видав історію Дон Кіхота і тепер нею усі зачитуються. Пригоди знову покликали
Дон Кіхота і Санчо Пансу в дорогу. Але то вже інша історія, точніше,
продовження цієї першої, з якою ми познайомилися. На тих, хто захоче й далі
мандрувати шляхами Іспанії услід за Дон Кіхотом і Санчо Пансою, чекають
неймовірні пригоди на рицарському турнірі у Сарагосі, битва Дон Кіхота з Рицарем
Дзеркал, сутичка з левами, зустріч з герцогським подружжям, чарівником Мерліном
і захоплення подвигом Дон Кіхота, що своєю рішучістю розчаклував силу-силенну
людей. І нарешті, читачі матимуть змогу оцінити губернаторство Санчо Панси на
острові Гармадармія (в інших перекладах Баратарія). Врешті-решт Дон Кіхот
спрямує Росинанта до Барселони, щоб довести всім, що він зовсім не такий, яким
його зобразив Сід Ахмет Бен-Інхалі. У Барселоні відбувся поєдинок Рицаря
Сумного Образу з Рицарем Білого Місяця, яким насправді був його сусіда Самсон
Караско. Рицар Білого Місяця переміг Дон Кіхота й змусив його повернутися
додому і цілий рік не залишати своє село. Повернувшись додому, Дон Кіхот
захворів. У гарячці до нього повернувся розум. Перед смертю він прокляв рицарські
романи й склав заповіт небозі, що вона успадкує його майно лише в тому разі,
коли вийде заміж за людину, яка у своєму житті не прочитала жодного рицарського
роману.
Сьогодні ми спробуємо
зібрати в одне ціле розкидану по всьому роману інформацію про тогочасну Іспанію
(переважно будемо оперувати текстом І частини твору). Нам важливо також дійти
остаточного висновку - на чому заснований основний конфлікт твору й у чому
полягає його філософський сенс та авторський задум. Крім того, ми узагальнимо
своє розуміння поняття «донкіхотство» та зробимо висновок, чому Дон Кіхот - це
герой з галереї вічних образів світової літератури.
Пригадайте, як сам автор визначив жанр свого
роману ? Відповідь запишіть (Сервантес зазначав, що його твір … - .)
За оцінками мислителів, літературних критиків наступних століть, жанровим
новаторством Сервантеса у «Дон Кіхоті» вважається його реалістичний характер. У романі Сервантеса
розгортається широка картина народного життя Іспанії на зламі ХVІ-ХУІІ століть.
Кого тут тільки немає: селяни, ремісники, пастухи-козопаси, погоничі,
священики, представники сільської влади, солдати, студенти, дрібні злодюжки та
небезпечні розбійники, герцоги й герцогині, освічені люди й неуки, жінки,
чоловіки, діти, пани й слуги! Усього 669 персонажів! Усі вони промовляють зі
сторінок роману живою самобутньою мовою - народна говірка переплітається з
книжною вченістю, весь роман пересипаний влучними народними прислів’ями,
приказками й примовками, на які такий щедрий добродушний і говіркий Санчо
Панса. Народне життя широким потоком улилося в роман, давши змогу автору
реалістично відобразити тогочасну дійсність. «Премудрий гідальго Дон Кіхот з
Ламанчі» постає перед читачем як художня енциклопедія життя Іспанії на межі
XVI-XVII століть .
До яких художньо-ком- позиційних
новацій удається Сервантес для широти зображення іспанської дійсності? (автор
використовує цілий комплекс новацій: по-перше,
найгеніальнішим відкриттям Сервантеса було зображення двох постатей на тлі
іспанської дійсності: бідного гідальго, що уявив себе захисником бідних і
скривджених за прикладом мандрівних рицарів минулої доби, та бідного селянина,
що спочатку був охоплений жадобою наживи, а згодом став поділяти прагнення свого
пана, у якого він погодився бути джурою. По-друге,
щоб створити широку панораму дійсності й життя людей сучасної йому Іспанії,
Сервантес використовує авантюрну інтригу (як у рицарських романах ). Він вивів своїх героїв
на широкі дороги Іспанії, влаштував їм зустріч з людьми, що належать до
найрізноманітніших верств суспільства, змалював численні пейзажі - то вкриту
пилом сільську дорогу, то долину, то гірські кряжі, то поле, на якому вітер
розкручує крила вітряків.
У творі є
вставні новели, герої вставних новел схожі на Дон Кіхота і відрізняються від нього . Вставні новели здебільшого є захопливими романтичними любовними історіями, герої яких одержимі одним бажанням.
Своєю поведінкою вони протистоять прозаїчній, а нерідко й жорстокій дійсності
чи життєвим обставинам. У вставних новелах ніби повторюється у різних варіаціях
донкіхотівська тема, що загалом підсилює ренесансне звучання роману у двох
надзвичайно важливих напрямах - право
людини на свободу та право людини на особисте земне кохання й щастя.
Які соціальні контрасти Іспанії кінця XVI -
початку XVII століть ми спостерігаємо в романі про Дон Кіхота? (Насамперед,
це контраст між бідністю й багатством, по-друге, ми бачимо Іспанію, що постійно
перебуває у стані неробства й гультяйства; по-третє, контрастує Іспанія,
сповнена благородного душевного пориву, й Іспанія, що загрузла у дрібних
корисливих розрахунках. Іспанія, яку так любив Сервантес і яка так жорстоко
обійшлася з ним самим і з його героями, постає як світ користолюбства,
себелюбності й бездушності. У вирі такого життя найбільше страждає людина з
чистою душею.)
Запишіть у зошити головний конфлікт
роману Сервантеса. Основний конфлікт роману про Дон Кіхота полягає у зіткненні ілюзорного
світу мрій, що існує в свідомості Дон Кіхота, та світу реального, світу
іспанської дійсності, що втілюється у свідомості всіх, хто оточує головного
героя (669 персонажів). Занадто нерівне співвідношення: один проти 669-ти Проміжною
ланкою світу уявного і реального стала дорога. Саме шляхи Іспанії дали змогу
авторові максимально реалістично втілити основний конфлікт твору, надавши йому
величного епічного розмаху постулати доби Відродження були саме такими. Але він
наївно прагнув перемогти зло зі зброєю в руках як благородний рицар без страху
й докору. Біда Дон Кіхота в тому, що він не бачить і не розуміє реальних
причин, через які зло ввійшло в життя людей і глибоко там укоренилося. Воно, на
жаль, стало всеохоплюючим і непереможним. Головний же герой роману Сервантеса
сприймає його на казково-дитячому рівні. Ця наївність робить образ гідальго
взірцем безпосередності й правдивості, що викликає симпатію автора й читачів,
але одночасно несприйняття, ворожість, нерозуміння та знущання людей, занурених
у буденні клопоти життя. Між Дон Кіхотом і його реальним оточенням зі світу
тогочасної іспанської дійсності пролягла бездонна прірва. Вони ніби перебувають
у різних вимірах. І для реальної Іспанії Дон Кіхот «чужак». Тому прагнення Дон
Кіхота встановити на землі вселюдську згоду й гармонію, його благі наміри й
вчинки щоразу зазнають поразки в умовах реального світу, позбавленого не лише
високої мрії, а й усвідомлення величі людини та її гідності .
Другорядні та епізодичні
образи, безумовно, не такі колоритні й багатогранні, як головні персонажі Дон
Кіхот і Санчо Панса. Але їхні характери змальовані й розкриті з не меншою
авторською майстерністю, незважаючи на їхню епізодичність. Всі вони є одночасно
й типовими, й неповторними, й надзвичайно колоритними. У сукупності (669
персонажів) вони утворюють соціально-психологічну основу твору. Ми відкриваємо
для себе психологію й життєві цінності корчмарів, козо- пасів, каторжників,
цирульників, священиків, ключниць, селян, дворян, студентів тощо. Вони є
реальними представниками тих суспільних прошарків, які були в тогочасній
Іспанії. Ці живі реальні характери діють у величезній кількості епізодів, що
перетворюються на реалістичну палітру, яка яскраво представляє повсякденне
життя іспанців .
Висновок: завдяки єдності й взаємодії персонажів у системі
образів зі сторінок роману постає цілісна картина іспанської дійсності. На
противагу більшості епізодичних героїв автор виводить образ Дон Кіхота, рицаря,
здатного на високі почуття й героїчні вчинки, яким, на жаль, немає місця в
житті. Сервантес виносить непросте
й неоднозначне судження про оточуючий реальний світ іспанської дійсності на
межі XVI-XVII століть. Реальний світ - це світ обивательства, обмеженості
думок, прагнень і почуттів, смирення перед злом, тупістю, жадібністю і грубою силою.
Найбільше автора хвилює проблема сутності людини.
На фоні вищезазначеного образ Дон Кіхота і його ідейні переконання є
системою гуманістичних цінностей, що стали стрижнем
ренесансного світогляду. . Разом з тим Сервантес показує, що героїзм і гуманізм його героя
недоречні. Уся його самовідданість і прагнення подвигу не приносять жодної
користі, а сам наївний мрійник повсякчас виглядає смішним і безумним у спробах
жити в реальному світі згідно з власними ідеалами. В
образі Дон Кіхота органічно поєдналися героїзм і слабкість, мудрість і
безумство, трагічність і комізм, що були характерні і для самого іспанського
життя, яке на межі ХУІ-ХУІІ століть переживало кризу ренесансних ідеалів і
віддавало перевагу владі сили, грошей, владі меркантильних, заземлених життєвих
пріоритетів.
Головні герої роману - натури неординарні й багатогранні, вони
взаємодоповнюють і взаємозбагачують одне одного. Сервантес зобразив типові
образи й надав їм загальнолюдського значення (філософська проблема, яка
залишається актуальною завжди) .
Найважливіше, що вдалося
Сервантесу, - це те, що і Дон Кіхот, і Санчо Панса протистоять несправедливому
ладу дворянсько-католицької Іспанії. Санчо розуміє, що високий чин ще не
свідчить про гідність людини. Дон Кіхот у кожному, навіть у каторжнику, перш за
все бачить людину, гідну поваги.
«Кодекс честі «донкіхотів».
|
Донкіхоти» й «донкіхотство» |
Є взірцем непохитності, вірності ідеї, стійкості й мужності |
|
Шляхетні, чесні й безкорисливі люди |
|
|
Доволі наївні й довірливі |
|
|
Люди, що не знають і не розуміють реального життя, а живуть лише мрією |
|
|
Самовіддано обстоюють ідеали добра і справедливості, незважаючи на
численні й нездоланні перешкоди |
|
|
Потрапляють у смішні ситуації через незнання реалій життя |
|
|
Невиправні мрійники |
Ми не будемо зараз з’ясовувати, чи
потрібні в сучасному світі «донкіхоти». Це відкрите питання для вас на все
життя. Дуже сподіваюся, що в ситуаціях життєвого вибору ви керуватиметеся не
лише холодною розсудливістю, а й обов’язково звернетеся до своєї душі, яка в
чомусь та й знайде співзвучність з «Кодексом честі «донкіхотів». Не бійтеся
бодай інколи «здонкіхотитись»! Не бійтесь бути кумедними, відстоюючи правду,
свободу, порядність і щастя! Бійтесь байдужості й холодного черствого розрахунку!
Словникова робота.
«Вічні образи» -
образи, узагальнююче художнє значення яких сягнуло далеко за межі їх
конкретно-історичного змісту та доби, яка їх породила.
«Вічні образи» -
ті визначні художні образи, які, виникнувши за певних історичних обставин,
мають велике загальнолюдське значення, продовжують зберігати пізнавальну,
виховну й естетичну силу.
Чому Дон Кіхот і його зброєносець є вічними
образами світової літератури? . Сервантес надав образові Дон Кіхота настільки геніального й безмежного
узагальнення, наповнив його загальнолюдським змістом, що від епохи до епохи Дон
Кіхот вже не сприймається читачами як звичайний божевільний гідальго з Ламанчі,
який дивує й смішить читачів непередбачуваними вчинками. Певні риси, притаманні
героєві, виявляються у поведінці багатьох людей, тому його ім’я стало
прозивним. . Тому й образ Дон Кіхота постає перед
читачем як образ, у якому відображується трагічний конфлікт між шляхетними
намірами, високою ідеєю та неспроможністю досягти мети в реальних умовах
конкретної історичної дійсності, сповненої жорстокості, тиску на людину, влади
золота й зла. «Донкіхотами» почали називати шляхетних, але наївних людей, які
самовіддано й неухильно відстоюють нездійсненну мету; а також безпідставних
мрійників, смішних у своїй неспроможності розібратися в складностях життя й
безсилі виправити його.)
Домашнє завдання:Повторити вивчене з теми «Відродження».
Підготуватися до контрольного класного твору за трагедією Шекспіра, або романом
Сервантеса.
28.03.2022 року
Тема. Дон Кіхот і Санчо
Панса - парні образи, в яких втілено високу
Тестування.Виконайте ,запишіть у зошити.
1.Задум роману «Дон Кіхот» у Сервантеса з’явився:
а)під час роботи збирачем податків;
б)у в’язниці, де він відбував покарання за казнокрадство;
в)під час служби в Італії.
2.Найбільше Дон Кіхот полюбляв:
а) поезію вагантів; б) історичні хроніки; в) рицарські романи.
3. Санчо Панса мріяв стати:
А) Папою Римським; б) таким же мандрівним рицарем, як Дон Кіхот; в)губернатором будь-якого острова.
4.Дон Кіхот мріяв стати рицарем, тому що хотів:
а) битися на турнірах; б) укрити своє ім’я славою; в) допомагати скривдженим і бідним.
5.Крилатий вислів «битва з вітряками» означає :
а) крах усіх надій і сподівань людини; б) битва, яку людина програє, але проявляє сміливість і хитрість; в) даремну з самого початку, приречену на невдачу боротьбу.
6.Санчо Панса дав
ім’я Дон Кіхоту:
а) мандрівний рицар; б) Рицар Сумного Образу; в) Рицар левів.
7.Чи покращив Дон Кіхот становище наймита-пастуха,
заступившись за нього? а) так; б) ні ;
в) хлопчикові дісталося ще більше.
8.Дон Кіхот вступив у бій з вітряками : а) вони здалися
йому лихими велетами; б) заради лами серця; в) за проханням Санчо Панси.
9.Зустрівши ченців на мулах із біскайською дамою дон
Кіхот:
а)чемно привітався
із ними; б) пропустив зустрічних; в)кинувся визволяти даму, уявивши її
принцесою
10.Нападаючи на похоронну процесію Дон Кіхот : а)уявляв,що
мститься за рицаря; б)захищав Санчо Пансу; б)знищував «потороч у балахонах».
11.Зустріч із невільниками завершилась тим,що: а)Дон
Кіхот супроводжував невільників; б)
вступив із ними у суперечку ; в) допоміг
їм звільнитися.
12. Яким є результат подвигів Дон Кіхота? а) часто від подвигів страждав сам; б)
результат був негативний; в) допомагав іншим.
Збіднілий дворянин Дон Кіхот і селянин Санчо
Панса - головні герої роману Сервантеса.Давайте ще раз
пригадаємо, чому Дон Кіхот став мандрувати?
Поруч з Дон Кіхотом його зброєносець-вайлуватий товстун, простуватий,
приземлений, із тверезим поглядом на оточуюче життя. Чому ж він супроводжує мандрівного рицаря, хоч не поділяє його погляди на оточуючий світ? (Через обіцянку останнього зробити його
губернатором острова, тобто з корисливих
мотивів, а не заради ідеї) Романтизм Дон Кіхота та практицизм Санчо Панси
зіткнулися на сторінках роману М. Сервантеса. Головні герої такі різні, але щось єднає цих людей, якщо вони пліч-о-пліч проходять через усі
випробування.
Усно дайте відповіді на
запитання , порівняйте із запропонованими відповідями.
1)
Чому Дон Кіхот умовляє Санчо Пансу їхати з ним? (Як справжньому рицареві йому потрібен
зброєносець.)
Зачитайте портрет Санчо
Панси.
2) Чим займався герой? (Був звичайним селянином-землеробом).
3) Чому зброєносець їхав на віслюкові? (Він пояснив рицареві, що не може ходити пішки, а коня в нього немає. Тому і осідлав свого
віслюка.)
4) Які риси характеру Санчо Панси відтінює поведінка Дон
Кіхота? Як він сприймає подвиги свого хазяїна? ((Санчо Панса ,що відрізнявся
тверезими поглядами на навколишню дійсність, не зовсім розумів вчинки Дон
Кіхота, намагався навіть зупинити його. Розуміючи благородство намірів цієї
доброї людини, він ставився до Дон Кіхота із співчуттям, завжди допомагав
своєму хазяїнові.)
Подумайте, чи знав Санчо Панса, що таке кодекс рицарської честі (Він не вмів ні читати, ні писати, нічого не чув про рицарів, бо не читав рицарських романів.)
4) Про що розмовляли герої під час подорожі? (Дон Кіхот розповідав Санчо Пансі про рицарів. Коли говорили про буденні справи, Санчо виявляв
неабиякий розум і кмітливість.)
5) Як впливають герої один на одного? (Дон Кіхот стає обережнішим, враховує реалії життя. Санчо, бачачи благородство Дон Кіхота, стає менш
корисливим, сміливішим.)
Сервантес устами Дон Кіхота, який повчає Санчо Пансу бути
справедливим губернатором острова, мріє про нормальне людське суспільство. Читач впевнюється, що безумець Дон Кіхот виявився розсудливим
філософом. Слова героя про те,яким
має бути справжній рицар-судею, богословом, лікарем, астрологом, математиком, володіти словом, мечем, не цуратися фізичної праці, бути великодушним, витривалим, сміливим
захисником слабких, - Сервантес вказує своїм
співвітчизникам на якості людей, що здатні підняти Іспанію з руїн.
6) Як змінилося ваше ставлення до Дон Кіхота?
Подумайте, чому Санчо Панса назвав Дон Кіхота Рицарем Сумного
Образу? (Бо Дон Кіхот мав
змучений вигляд), але справа не лише в зовнішності героя, сум викликали і його
вчинки)
Донкіхотство - це спосіб мислення і вчинки
благородних людей за законами добра і справедливості, але без врахування реалій
життя.
Домашня робота. 1.Письмово дати
відповідь на запитання 7 (підручник стю237)
2. Заповнити таблицю
«Порівняльна характеристика Дон
Кіхота та Санчо Панси»
|
Відмінне |
|
|
Бідний гідальго |
Селянин,хлібороб |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Спільне |
|
|
|
|
24.03.2022 року
Сервантес. Дон Кіхот. Конфлікт високих прагнень
Дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя
Я доблесний Дон Кіхот Ламанчський,
заступник ображених і гноблених...
Мігель де Сервантес
Запишіть у зошити.
Літературний диктант
1. Справжнє ім’я Дон
Кіхота Ламанчського -…
2. Ім’я дами серця Дон
Кіхота -…
3. Ким насправді була
дама серця Дон Кіхота? Як її звали
?.....
4. Ім’я, що Дон Кіхот
дав своєму коневі. Що воно означає? …..
5. Від чого Дон Кіхот
утратив здоровий глузд? ….
6. Яку мету поставив
перед собою Дон Кіхот? …. …..
8. Який рицар був
ідеалом Дон Кіхота? ……
9. Скільки років було
Дон Кіхотові? …..
10.Необхідність у дамі серця виникла…..
11.З яким настроєм герой виступає у похід ?....
12. Дон Кіхота
посвятив у лицарі…
Усно дайте відповідь на запитання.
- Прочитайте епіграф до
уроку. Прокоментуйте слова Дон Кіхота.
- Які фрагменти з
II—VIII розділів вам сподобалися найбільше? Чим?
- Що вразило вас у
поведінці Дон Кіхота?
- Стисло перекажіть
епізод, що привернув вашу увагу. Поясніть, чим саме він вас привабив.
- Зробіть висновок, у
яких двох площинах і чому ведеться оповідь у романі.
Запишіть у зошит. Оповідь ніби розпадається на два плани - реальний від автора та уявний від
імені Дон Кіхота.
Маємо з’ясувати головне смислове навантаження прочитаних вдома розділів ,
зрозуміти, як співвідносяться в них
реальний та уявний плани оповіді, як у них знайшло художнє вираження основного
конфлікту твору. Ми простежимо за двома виїздами Дон Кіхота, особливу увагу
звернемо на хронотопічні особливості вказаних розділів; важливо також
простежити за реакцією людей реального світу на дивацтва Дон Кіхота та
з’ясувати причини такої реакції; звертаємо увагу й на авторську майстерність у
створенні усього художнього світу роману та окремих образів, включаючи головних
і другорядних героїв.
Темою розділу II є оповідь про перший виїзд Дон Кіхота . Коли Дон Кіхот був ще сеньйором Кеханою (Кикотем), він жив самітником у
своєму маєтку, захопившись читанням рицарських романів. Його життєвий простір обмежувався
його домівкою, інколи розширюючись для полювання, яке так полюбляв цей
збіднілий дворянин. Тож можна сказати, що він жив у замкненому просторі, який
став безмежним лише завдяки польотові його фантазії під час читання рицарських
романів.
Він вважав,
що має поспішати, «бо від того світові неабияка могла вчинитися шкода; скільки
ще в ньому зла треба знищити, скільки беззаконня скасувати, скільки сваволі
спинити, скільки помилок виправити, скільки повинностей виправити!» «ні слова нікому про задум свій не сказавши, встав він раз якось перед
світом, а діло було в місяці липні, як саме гарячі дні стояли) і так, щоб ніхто
не бачив, узяв на себе повний обладунок, сів на Росинанта, приладив на голові
свого латаного шолома, настромив на руку щит, схопив списа і виїхав задвірками
у чисте поле...»
Віддавшись на волю Росинанта Дон Кіхот мріє, що про його «славетні
діяння» буде написана повість, подумки звертається до «мудрого чарівника»,
якому суджено бути літописцем надзвичайних його пригод, подумки він розмовляє й
з Дульсінеєю Тобоською, яка нібито у гніві вигнала
його, розбивши йому серце.
Мова Дон Кіхота дуже химерна, по-книжному пишномовна
й барвиста, така, якою були написані рицарські романи, від яких збожеволів
герой. Нісенітниці нагромаджувалися одна на одну точнісінько, як у його
улюблених романах. Цікавим є авторське зауваження про надзвичайну спеку, від
якої «якби в голові Дон Кіхота ще залишився мозок, то розтанув би неодмінно».
Цим зауваженням автор готує читача до того, що далі оповідь піде паралельно
удвох планах: реальному і уявному.
Самостійно заповніть таблицю (запишіть у зошит) «Реальне та уявне за
змістом роману Сервантеса «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі».
Зробіть висновок, чому
для оточуючих Дон Кіхот став посміховиськом та предметом для розваг:
|
Реальне |
Уявне (те, що «бачить» Дон Кіхот) |
|
Корчма |
«пишний замок о чотирьох вежах та шпилях щиро срібних, що коло замку того
і міст звідний, і рів кругойдучий є, і все інше, до нього належне» |
|
Дівиці вільної поведінки |
… |
|
Свинопас |
…. |
|
Хазяїн корчми |
…. |
|
Тріска, погано приготована |
…. |
|
Чорний, пліснявий хліб |
….. |
Висновок. Поведінка, зовнішній вигляд, манера висловлюватися -
все виглядає чудернацьким і дивним у реальному світі, й Дон Кіхот
перетворюється на посміховисько для оточення.
Автор ставиться до героя
іронічно, але не зневажає його, як це роблять корчмар і дівиці, приймаючи його
за предмет для власних розваг і посміховисько.
Розділ IV. Що трапилося нашому рицареві по виїзді з корчми
- З’ясуйте за текстом,
у чому полягала причина невимовної радості Дон Кіхота. («Дон Кіхот виїхав із
корчми вже зубовним рицарем, і такий же був радий, та веселий, та втішний, так
у ньому серце грало, що на Росинантові аж попруги тріщали».)
- Чому він вирішив
повернутися додому? (За порадою корчмаря він мав узяти з собою «припас, що
то в дорозі може знадобитися, особливо за гроші та сорочки... та за одним ходом
і зброєносця собі поєднати». Він уже мав на меті «селянина одного, його сусіду,
чоловіка багатого на діти, а бідного на достаток».)
- Чому саме так автор
знайомить читача з майбутнім зброєносцем Дон Кіхота?
- Який шанс отримав Дон
Кіхот справити свою «рицарську повинність»? У чому вона полягала? (Дон Кіхот
мав за рицарську повинність захист усіх знедолених, «безталанників», тому він
не роздумуючи стає на захист хлопчика Андреса, над яким знущається багатій із
села Кінтанара Хуан Лантух.)
- Як ви вважаєте, чи є
справедливим покарання Андреса?
- Чому Дон Кіхот стає на
захист хлопця, а не хазяїна отари?
- Чому Дон Кіхот вважає, що Хуан Лантух виконає його наказ? Чим, на його
думку, визначається благородство людини ? Відповідь запишіть.
- Як ви гадаєте, чи
злякався погроз Дон Кіхота Хуан Лантух? Наведіть аргументи з тексту. (Селянин
не лише не злякався Дон Кіхотових погроз, а й ще більше побив хлопця, а потім
познущався з нього ще й морально.)
- У чому, по-вашому,
проблема Дон Кіхота, з огляду на даний епізод? (Він сприймає реальний світ
як книжковий, у своїх супротивниках бачить шляхетних людей і довіряє їхньому слову.
Він виглядає доволі розсудливим і справедливим, але не доводить розпочатої
справи до кінця.)
- Як ви гадаєте, чи
випадково за епізодом побиття Андреса хазяїном та безглуздого втручання Дон
Кіхота йде опис його сутички з купцями та побиття погоничем мулів? Що й чому
так пристрасно захищає Дон Кіхот? Як він сам сприймає цю пригоду? (Дон Кіхот
отримує стусани в ім ’я дами свого серця Дульсінеї Тобоської і вважає за честь
цю пригоду, тому що все відбувається, як у рицарських романах. Автор не
випадково знову робить Дон Кіхота посміховиськом та дозволяє погоничеві
порахувати йому ребра, адже щойно він став причиною ще жорстокішого знущання
хазяїна овець над пастушком Андресом.)
Розділ VIII. Про велику перемогу, здобуту премудрим Дон Кіхотом у
страшенному і неуявленному бою з вітряками, та про інші вікопомні події
Пригадайте, яку головну мету ставить
перед собою Дон Кіхот, розпочинаючи рицарські мандрівки. (Мета Дон Кіхота - захищати тих, «кого Господь і природа
створили вільними». Саме так звучить у романі ключове для Відродження поняття
свободи. Це тим більш є показовим, що Сервантес розпочав писати свій роман у
1602 році, перебуваючи сам в ув’язненні.)
У розмові з Санчо Пансою Дон Кіхот проголошує
найвеличніший із гуманістичних девізів Ренесансу. Слова про свободу людини:
«Свобода, Санчо, є однією із найдорогоцінніших щедрот... з нею не можуть
зрівнятися ніякі скарби: ні ті, що втаємничені у надрах землі, ні ті, що скриті
на дні морському. Заради свободи, точно так, як і заради честі, можливо і
необхідно ризикувати життям, й, навпаки, неволя є найбільше нещастя, яке лише
може статися з людиною...».
Епізод двобою Дон Кіхота з вітряками вважають
одним із центральних у романі для розуміння сутності головного героя.
Розглянемо більш детально цю «вікопомну подію». У чому, по-вашому, полягає її
парадоксальність? (Як і все, що стосується Дон Кіхота. Сутичка з вітряками
постає у світлі двох реальностей: у реальній площині - це «тридцять чи сорок
вітряків, що серед поля стояли»; уява Дон Кіхота бачить в них «тридцять, якщо
не більше, потворних велетнів, що з ними я наважився воювати і всіх до ноги
перебити».)
До VIII розділу ми з вами визначали, що
реальний план ішов від автора. А уявний - від Дон Кіхота. Що змінилося в
оповідному плані розділу VIII? (Реальний
світ постає не лише з точки зору автора, у автора-оповідача
з’являється помічник і спільник, тверезо мислячий Санчо Панса. Вони вже вдвох
намагаються настановити на шлях істинний Дон Кіхота. Натомість Дон Кіхот діє
відповідно до своєї уяви, а не до реальності. Уява стає для Дон Кіхота вищим
законом. Жодні випробування долі не можуть змінити його психологічної
настанови, перевиховати його. Скільки б Дон Кіхот не страждав від ударів,
знущань, образ - він ніколи не «прозріє». Реальність для нього недійсна. Єдина
істина - це його власна уява. Він виступає як непохитний фанатик іде ї, віри й
високої мети.)
- Яка з реальностей,
по-вашому, є вагомішою для людини - реальна чи уявна? Чи дає відповідь на це
запитання Сервантес у своєму романі? (Це питання автор залишає відкритим.
Вибір має здійснювати кожен читач.)
- Які почуття у вас
викликає затята наполегливість Дон Кіхота творити добро? Як до цього, по -
вашому, ставиться автор? (І в автора, і у читача така позиція героя викликає
повагу.)
- Як ви вважаєте, Дон
Кіхот намагається творити добро чи «причиняти добро»? У чому ви вбачаєте
різницю?
Заповніть цитатами з тексту розділу VIII опорну таблицю.
|
Бій Дон Кіхота з вітряками |
|
|
Очима Дон Кіхота |
Очима Санчо Панси |
|
«тридцять... потворних велетнів» |
….. |
|
«які в них довжелезні руки» |
….. |
|
«боягузи, підлі тварюки» |
….. |
З якою метою автор використовує антитезу у зображення позицій Дон Кіхота і Санчо Панси? На чиєму боці ви? Аргументуйте.
- Як сам гідальго пояснює
свою поразку в бою з вітряками? Чи усвідомив він, що то було насправді? (Дон
Кіхот вважає, що у цей момент від нього відвернулося бойове щастя, що це
витівки чаклуна Фрестона, який «навмисне перетворив тих велетнів на вітряки.
Щоб не дати мені слави перемоги, бо на мене дуже ворогує». Герой не вгаває, він
вважає. Що його «доблесний меч розіб’є ті зловорожі чари». Дон Кіхот
залишається у своєму уявному світі, й немає поки що сили, здатної повернути
його у реальне життя.)
- Як оцінює Санчо Панса
дії свого пана? Чи засуджує він Дон Кіхота? (Санчо розуміє, що у його пана
«вітер у голові ганяє». Але він чітко дотримується субординації, він знає своє
місце, але тверезо дивиться на стан речей. Простакуватий і довірливий, Санчо
все ж більше виглядає розсудливим.)
- Серед «вікопомних»
подій VIII розділу є й зустріч Дон Кіхота з ченцями. Що він уявив собі,
побачивши візок у супроводі ченців? (Він прийняв ченців за чорні поторочі,
що викрали прекрасну принцесу. «Я мушу будь-що-будь тому ґвалтованому вчинкові
перешкодити».)
- Як мова Дон Кіхота
характеризує його рішучість? Як він називає ченців? У чому полягає
парадоксальність ситуації? («Диявольське потворне кодло», «брехливе
лайдацтво».) Оцініть, наскільки сміливо з боку Сервантеса так
висловлюватися про слуг Божих навіть устами божевільного героя?
- Чим сутичка з ченцями закінчилася для Санчо Панси? Чому його побили погоничі? (Санчо постраждав за мародерство. Він почав роздягати побитого Дон Кіхотом ченця, мотивуючи тим, що то його законні трофеї, бо пан його ...здобув у битві перемогу.) Що в цьому фрагменті свідчить, що Санчо легко переходить зі світу реального до світу уявного? Як ви думаєте, чому це відбувається?
Домашнє завдання:Дочитати твір. Письмово дати відповіді на запитання:
1.. Узагальніть своє бачення того, як
автор ставиться до свого героя.
2. Доведіть на основі вже опрацьованих розділів, що образ Дон Кіхота є
багатоплановим і складним.
21.03. 2022 року.
Тема уроку: Мігель де Сервантес «Дон
Кіхот». Історія створення роману, його
зв’зок із лицарським романом, пародійний характер.
Опрацюйте матеріал.
Доба Відродження прийшла до Іспанії наприкінці
ХY – на поч. ХІY ст. У цей час закінчується Реконкіста (визвольна війна
іспанців проти маврів-арабів і берберів за відвоювання своїх земель на
Піренейському півострові). Знатні іспанці споряджали кораблі, наймали
розбійників, піратів і цим збагачувалися. Принагідно робилися і великі
географічні відкриття (Америки – Колумб
1492 р.). Іспанія володіла величезними колоніями.
Після поразки у морській битві з
Англією лідерство переходить до англійців.
У зв’язку з припливом багатства
ззовні ремесла, торгівля, промисловість розвивалися слабо. Тому Філіпп ІІ
наклав на ідальго (дрібнопомісних дворян) непосильні податки.
Мистецтво переживає “золоту
добу”. Іспанський живопис пізнього Відродження представляють художники
Веласкес, Ель Греко (демонструються репродукції картин цих художників), В
архітектурі розвивається стиль мудехар – на основі зв’язків з ісламським
світом. Видатний
драматург Лопе де Вега пише 1800 п’єс, в основі яких лежить оптимізм,
ідеалізація дійсності, увага до особистих переживань людини.
Можливо, ви чули колись таку
фразу: «Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як
ввічливість». Не всі знають, що її автором є відомий іспанський письменник
Сервантес.
До нас не дійшло справжнього
портрета, створеного за життя письменника. Всі «портрети» – лише спроби
відтворити його образ.
Народився в місті Алькала-де-Енарес 29 вересня 1547 р., у день
Архангела Михаїла, і за традицією отримав ім'я святого. Мігель де Сервантес був
хрещений у місті Алькала-де-Енарес, у парафіяльній
церкві святої Марії. Його батька звали Родріго де Сервантес, за походженням із
Кордови, він працював хірургом, що було ганебним для ідальго. Його мати звали
Леонор де Кортінас, про яку відомо мало. У Сервантеса були брати Андрес,
Родріго і Хуан, сестри Андреа, Луїса і Магдалена. Сім’я була дуже бідною. Як
жартував пізніше сам Сервантес, від славного минулого залишились лише родовий
герб, зношений щит та спис на старій палці.
Зараз у цьому будинку за адресою
Головна вулиця, 48, є безкоштовний музей. А щоб туристи не заблудились,
орієнтиром є лавочка перед будинком, на якій сидять Д.К. і С.П.
У 1551 році Родріго де Сервантес
зі своєю сім'єю переїхав до Вальядоліда. Через борги він був ув'язнений на
декілька місяців. У 1556 році він направився до Кордови, щоб отримати спадок
Хуана де Сервантеса, дідуся майбутнього письменника, а також щоб втекти від
кредиторів.
Не існує точної інформації щодо
перших років навчання Мігеля де Сервантеса. Скоріше за все, він мав навчатися у
Вальядоліді, Кордові або Севільї. Також можливо, що він навчався у товаристві
єзуїтів.
У 1566 році переїхав до Мадрида.
Є відомості, що там його учителем був гуманіст Хуан Лопес де Ойос, який у 1569
році у своїй книзі надрукував перший вірш свого учня – на смерть королеви
Ізабелли. Мігеля завдяки цьому помітив надзвичайний посол Папи Пія П'ятого
кардинал Джуліо Аквавіва д’Арагона і
запропонував вступити на службу до себе. Разом із ним Сервантес 1569 р. залишив
Мадрид і відбув до Риму. Там він мав змогу вивчати італійську мову, знайомитися
з культурою італійського Відродження.
Там він міг би присвятити себе
літературі, але Мігелю це здалося нудним заняттям. Він, як і багато його
однолітків, мріяв битися з турками.
В Італії якраз готувався похід
проти турків. Очолював цей похід прославлений полководець Хуан Австрійський,
позашлюбний син іспанського короля. І Мігель записався в солдати в полк
морської піхоти.
В жовтні 1571 року він
прославився у битві біля Лепанто. Його галера «Маркез» опинилась в центрі бою,
Сервантеса було поранено в груди й ліву руку, яка назавжди залишилась
паралізованою «для більшого прославлення правої», – як писав письменник згодом.
Його почали називати «Манко» –
однорукий.
Злидні змусили інваліда
повернутися у військову частину: він відзначився в битвах під Корфу, Наварині
та ін. його мужність помітив командуючий, і Сервантес одержав похвальні
рекомендації від брата короля Філіпа ІІ, що повинні були забезпечити герою
почесний прийом на батьківщині і посаду капітана.
Під час повернення з Неаполя до
Іспанії на борту галери «Сонце» турецька флотилія взяла у полон Мігеля і його
брата Родріго. Це відбулося 26 вересня 1575 року. Їх відправили до Алжира. Його
грамоти вселили думку про знатність Сервантеса, і за нього був призначений
непомірно високий викуп – п'ятсот золотих ескудо та чекали суворі умови
утримання (з залізним кільцем на шиї та в ланцюгах) з метою зробити полоненого
більш поступливим. За п’ять років, нехтуючи катуваннями і загрозами страти, він
чотири рази організовував втечу полонених. Саме в алжирській в'язниці, прикутий
ланцюгом до стіни, однорукий солдат почав писати роман «Галатея». Перо
виявилося нітрохи не гіршим за шпагу!
Сім’я Сервантеса, збираючи гроші
на викуп, розорилася, тому йому довелося знову піти служити в армію. І лише
досягши 40-річного віку, що оді
вважалось вже майже старістю, Сервантес покинув військову службу.
Однак при дворі, де Сервантес
справив фурор, місця йому не знайшлося. Годуватися літературною працею
виявилося неможливо. Всі його спроби писати для театру і створити свій театр не
принесли ніякого доходу. Сервантес нічого не заслужив і ніяких милостей не
отримав.
Єдиною надією була державна
служба, він навіть думав знайти посаду в заокеанських володіннях Іспанії. І тут
його призначили на посаду комісара у справах закупівель для армії. 15 років
довелось їздити селами і силою відбирати продукти за твердими цінами. Багато хто
на такому посту заробив маєтки. Сервантес виявився занадто чесним. Після того,
як він примусив до виплат багатий монастир, його відлучили від церкви. А після
того, як довірився своєму підлеглому, і той обчистив казну, опинився у в'язниці
(1592, 1597, 1602, 1605 р.р.). Саме в тюрмі він почав писати свій знаменитий
роман «Дон Кіхот».
У 1604 році роман був виданий, і
до Сервантеса прийшла слава. Але грошей слава не принесла. Всі 12 років, які
залишило йому життя, Сервантес провів у злиднях, написав кілька новел, поему і
ще один роман. останні роки він жив у Мадриді. Помер 23 квітня 1616 року.
За кілька днів до смерті
69-річний Мігель де Сервантес постригся у монахи. Похований у мадридському
жіночому монастирі ордена босих тринітаріїв. Церква пізніше перебудовувалася.
Під час реконструкції наприкінці XVII століття рештки Мігеля де Сервантеса
перемістили у нове приміщення і втратили на кілька сторіч.
Археологи
дуже сподівалися точно встановити причину смерті, якщо розкриють могилу
письменника. Ідея знайти цю могилу і досліджувати кістки, а потім їх
перепоховати до 400-річного ювілею, тобто до 23 квітня 2016 року, не давала їм
спокою.
Пізнати
кістки Сервантеса думали за покаліченою рукою,
мітках на кістках грудної клітини і шести зубам, які залишилися в роті. Але в
склепі виявилися перемішані останки 10 осіб, кістки збереглися дуже погано і
належать вони набагато молодшим людям.
І
поки що невідомо, де знаходиться той самий скелет, у якого пошкодження на
ребрах, шість зубів у роті і ліва рука з перебитими біля
плеча кістками ...
У
XX столітті уряди Іспанії різних політичних напрямків були заклопотані
підвищенням міжнародного престижу власної держави. В черзі практичних кроків
було створення музеїв Сервантеса та монументів героям його роману «Дон Кіхот» в
місцях, згаданих у
книзі.
Сервантес
ніколи не був багатою людиною. Після викупу з арабського полону він роками
повертав гроші, витрачені за його звільнення. Музей письменника в одному з міст
вразив своєю бідністю навіть диктатора Франсіско Франко, який
розпорядився
зробити музей багатим. Бо непрестижно було мати уславленого національного
письменника бідним.
Велетенських розмірів, пафосний
монумент Сервантесу встановили також на площі де ла Плаза де Еспанья в
Мадриді.
В Мадриді і Москві можна побачити
два абсолютно одинакові пам’ятники знаменитому іспанському письменнику. Тільки
мадридський монумент є оригіналом і був установлений ще в 1835 р., а в Москві його
точна копія з’явилась у 80-і роки минулого століття.
Записати до зошитів план-тези за біографією та творчістю Сервантеса
Ознайомтеся із
історією створення роману «Дон Кіхот».
Одного разу у в’язниці Сервантесу
примарився образ кумедного довготелесого вершника на ледве живій шкапі (за
іншою версією, він побачив малюнок, на якому худоребра шкапа була осідлана
кумедним вершником). Так з’явився задум роману.
Сучасні дослідники припускають,
що прототип Дон Кіхота існував насправді: це був родич дружини Сервантеса
Алонсо Кіхада, житель Еківіаса, про якого було відомо, що він був великим
прихильником рицарських романів і з часом став августинським монахом.
У центрі роману — подорож ідальго
Дон Кіхота разом зі зброєносцем Санчо Пансою Іспанією XVI століття з метою
захисту всіх бідних та знедолених.
В іспанській літературі лицарські
романи з’явилися у ІІ половині ХІY ст., занесені
трубадурами із Франції. Це
були твори про Карла Великого та його 12 перів, про короля Артура та лицарів
Круглого столу. Іспанці з цікавістю сприйняли новий жанр, оскільки він
заполонив існуючу нішу між старовинними романсами, поширеними серед простолюду,
та історичними хроніками, зрозумілими лише освіченим читачам. Герої лицарських
романів здійснювали неймовірні, навіть фантастичні подвиги, не тільки в ім’я
батьківщини, але заради власної слави, щоб довести свою відданість прекрасній
дамі.
Популярність
лицарських романів пояснювалась кількома причинами: дрібнопомісне дворянство
Іспанії надавало перевагу читанню захоплюючих небилиць про лицарів, а не
реальній праці, діяльності; будь-які подвиги лицарів сприймалися під кутом зору
героїчної боротьби проти маврів, яка недавно скінчилася.
Основою сюжетів цих творів були
героїчні пригоди рицаря, який вступає у двобій з чаклунами і драконами, щоб
звільнити зачаровану красуню, даму свого серця, якій він присвячував усі
подвиги. Рицарські романи писалися складною мовою, заплутаними словесними
виразами і були дуже слабо пов’язані з реальною дійсністю.
Але іспанський письменник
Сервантес вважав, що ці романи вже віджили своє і стали шкідливими для
іспанського суспільства, тому й задумав свій твір як пародію на цей жанр
(пародія – комічне наслідування).
Письмово дайте відповіді на запитання (питання не переписуйте) :
1.Як виник задум роману «Дон Кіхот»?
2.Хто був прототипом Дон Кіхота?
3.Причини популярності лицарського роману в Іспанії.
4.Що лягало в основу сюжетів лицарських романів?
5.Думка Сервантеса стосовно лицарського роману.
Домашнє завдання.Опрацювати матеріал підручника
ст.181-184, усно відповідати на запитання на ст. 185 , читати уривки із роману(ст.185-204)
17.03.2022 року.
Тема : В.Шекспір
«Ромео і Джульєтта». Конфлікт справжнього почуття і забобонів.
Оспівування чистого і пристрасного кохання Ромео і Джульєтти, вплив
кохання на людську особистість.
Перевірка знання тексту
трагедії
Тест.Виконайте і запишіть у зошити.
1) У чому полягала причина туги Ромео?
а) У коханні до Джульєтти;
б) у коханні до Розаліни;
в) у ворожнечі двох сімей.
2) За кого батьки хотять видати заміж Джульєтту?
а) За Тібальта;
б) за Бенволіо;
в) за Паріса.
3) Як познайомилися Ромео і Джульєтта?
а) На балу у Капулетті;
б) на святі у Монтеккі;
в) на площі у Вероні.
4) У поєдинку на вулиці Верони був смертельно поранений:
а) Ромео;
б) Меркуціо;
в) Тібальт.
5) Чому загинув Тібальт?
а) Був заколотий Ромео;
б) помер від чуми;
в) був убитий Бенволіо.
6) Як Ромео був покараний князем?
а) Посаджений під домашній арешт;
б) посаджений до в’язниці;
в) висланий із міста.
7) Що радить Ромео брат Лоренцо?
а) Розкрити таємницю шлюбу з Джульєттою;
б) перечекати у Мантуї;
в) поїхати з міста.
8) Що вирішує зробити Джульєтта, щоб не одружуватися з Парісом?
а) Утекти з міста;
б) випити «отруту»;
в) кинутися з башти.
9) Чому Ромео отруївся?
а) Дізнався про «смерть» Джульєтти;
б) життя не мало сенсу для нього;
в) був винен у смерті інших людей.
10) Що було причиною смерті Ромео та Джульєтти?
а) Примхи долі;
б) ворожнеча Монтеккі та Капулетті;
в) сильне взаємне кохання.
11) Як ведуть себе Монтеккі та Капулетті, дізнавшись про смерть дітей?
а) Примиряються;
б) ворогують ще сильніше;
в) не звертають уваги один на одного.
12) Що стане пам’яткою про кохання Ромео та Джульєтти у Вероні?
а) Трагедія про їхню любов;
б) пам’ятники із золота;
в) любов їхні батьків.
Літературний диктант із
взаємоперевіркою
1. Події трагедії В.
Шекспіра “ Ромео і Джульєтта ” відбуваються…
2. Ромео і Джульєтта
зустрічаються на …
3. Паріс - це…
4. Про кохання Ромео і
Джульєтти знала тільки…
5. Головних героїв таємно
вінчає …
6. Тібальт на поєдинку
вбиває …
7. Ромео стає вигнанцем
через те ,що …
8. Джульєтта приймає
снодійне , щоб…
9. Ромео дізнається про
смерть Джульєтти від ….
10. В аптекаря Ромео
купує…
11. Прокинувшись у склепі
від снодійного, Джульєтта побачила…
12. Героїня вирішує …
Визначте коло дійових осіб твору.
“Дійові особи”
1.
Веронська влада.
2.
Веронська знать.
— Яка важлива
інформація вже тут міститься? (Ворогуючі сім’ї)
3.
Ченці.
— Чому вони
серед дійових осіб займають місце між дворянами і слугами?
(За доби
Відродження релігія та ченці як її провідники втратили головну роль у
суспільстві. Панівною стала світська влада. Ченці змішалися з іншими верствами
населення. І Шекспір у дусі Ренесансу вирішує художнє створення образу слуг
Господніх. (особливо брат Лоренцо)
4.
Слуги.
5.
Жінки.
Чому серед дійових осіб жінки на останньому
місці?
(Відображення
особливостей часу: роль жінки мізерна.З нею ніхто не рахується. Пригадайте
середньовічне ставлення церкви до жінки як до диявольського поріддя. Шекспір
відкидає такий погляд на жінку і робить юну Джульєтту головною героїнею свого твору,
виносить її ім’я у заголовок, ставить на один щабель з чоловіком. Але утеатрі
ролі жінок ще до 1660 року виконували молоді актори. Першою актрисою була
виконавиця ролі Дездемони у трагедії Шекспіра “Отелло”.)
·
Як ми вже відзначили раніше, сюжет трагедії Шекспіра
“Ромео і Джульєтта” є запозиченням. Чи можна у такому разі відмовити
Шекспіру в оригінальності? Що такого він зробив, що ні поема Артура Брука, ні
новела Матео Банделло не відомі широкому колу читачів, а є предметом досліджень
лише спеціалістів, у той час як трагедія Шекспіра “Ромео і Джульєтта” переживає
віки?
·
Що, по-вашому, цікавило глядачів шекспірівських часів
у раніше відомих сюжетах? (Саме принцип подачі сюжету, поєднання елементів.
Глядача цікавило, як саме цей автор вирішує давно відомі сюжети, які новації
для цього використовує.)
Усно дайте відповіді на запитання.
·
Яке ваше враження від першої змальованої сутички між
Монтеккі і Капулетті? Чи можна виправдати ворожнечу?
·
Чи помітили ви, що жителі Верони втомилися від
довготривалої ворожнечі між знатними сім’ями? У чиїх репліках звучить
невдоволення?
·
Чи схвалюєте ви дії князя? Які заходи застосували б ви на
місці Ескала, князя Веронського, аби запобігти бійкам, смерті?
·
Чи згодні ви з тим, що Капулетті й Монтеккі
– “ зрадники і вбивці ”?
·
Хто з героїв вразив вас своєю агресивністю?
·
Яким видався вам натакому сюжетному тлі Ромео зі своїм
очікуванням кохання?
·
Що переконало вас у тому, що саме Ромео буде одним із
головних героїв?
·
Чи намагаються Монтеккі зрозуміти свого сина?
·
Як вирішили влаштувати долю своєї дочки Капулетті?
·
Чому брат Лоренцо погодився повінчати Ромео і Джульєтту?
·
Чому монаху не вдається
реалізувати власний план і врятувати молоде подружжя?
·
Яку роль у розвитку фінальних подій трагедії відіграють образи Паріса, Балтазара,
аптекаря?
·
Який вирок ворогуючим родинам виніс Веронський князь?
·
Чи можна вважати “ Ромео і Джульєтту ” “ оптимістичною ”
трагедією?
“Основні
конфлікти трагедії В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта”.
І конфлікт: Монтеккі —- Капулетті ===
Ворожнеча/Забобони
ІІ конфлікт: Діти з їхнім коханням ==== Батьки з їхньою
ворожнечею/забобонами
·
Як ви гадаєте, який із них основний? Який пов`язаний з
фіналом твору і жанром трагедії?
Створення
«інформаційного грона».Запишіть у зошити.
Характеристика
персонажів
Шекспір зображує своїх улюблених героїв у динаміці.
Вони проходять шлях від юності до зрілості за кілька днів.
ü
Характеристика Джульєтти.
- Якою ви уявляєте Джульєтту?
- Чи закохана Джульєтта на початку твору?
- Як вона реагує на слова матері стосовно
Паріса?
- Чому вона така безтурботна і така слухняна
до рішення батьків? (Не закохана, їй байдуже.)
- Чи змінюється героїня після зустрічі з
Ромео? Чому?
- Чому Ромео та Джульєтта вирішили так швидко
повінчатися? Що ними керує?(Любов-пристрасть, яка примушує діяти
(творити).
- Як змінюються герої після зустрічі?
- Що змушує Ромео втекти? Як це сприймає
Джульєтта? (Мужньо. Вона одне ціле з чоловіком.)
- Коли ще виявляється сила волі Джульєтти?
(Сон у склепі.
- В який момент найбільше виявляється
рішучість Джульєтти? Чому?
ü
Характеристика образу Ромео.
·
Яким бачимо Ромео на початку
твору?
·
Коли ми вперше зустрічаємося
з Ромео? В якому він настрої? Чому?
·
Як ставляться до Ромео
друзі? Батьки? Вороги? (Ромео благородний, відданий друг, з повагою ставить до
старших.)
·
Коли і де Ромео
зустрічається з Джульєттою? Що він робить після балу? (Він не сумує, а починає
діяти.)
·
Чи закоханий Ромео у
Розалінду? Чи можна назвати це коханням?
·
З якою метою він йде на
маскарад?
·
Чи змінюються погляди героя
на кохання протягом твору?
Шекспір
зображує своїх улюблених героїв у динаміці. Вони проходять шлях від юності до
зрілості за кілька днів.
Заповніть таблицю.
|
Джульєтта |
|
|
До
знайомства з Ромео |
Після
знайомства з Ромео |
|
|
закохана |
|
|
енергійна |
|
|
мудра |
|
|
активна
жінка |
|
Ромео |
|
|
До зустрічі з Джульєттою |
Після знайомства з Джульєттою |
|
|
мужній |
|
|
відданий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Р |
е |
н |
е |
с |
а |
н |
с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Домашня робота.Високий рівень –заповнити
кросворд.Достатній рівень- продовжити речення (письмово).Середній,початковий рівні- підготувати
висловлювання щодо свого ставлення до проблеми кохання; вибрати з твору вислови
1.
Шекспір – представник
країни____________
2.
Він народився у
місті___________________________
3.
Ким був батько майбутнього
письменника?____________________________________
4.
Де навчався
Шекспір?_________________________________
5.
Скільки дітей було у
письменника?_________________
6.
Куди поїхав Шекспір з рідного
міста?________________________
7.
Чим займався у театральній
трупі?___________________________________________
8.
Чим прославився Вільям
Шекспір?___________________________________________
9.
Який театр заснував
Шекспір?____________________
10.
Що стало з його
театром?________________________
11.
Найвідоміші твори Шекспіра –
це____________________________________________
14 березня 2022 року.
Тема.
Трагедія В.
Шекспіра «Ромео і Джульєтта».
Історія створення.
Сумніших
оповідей не знайдете,
Ніж про
любов Ромео і Джульєтти.
В. Шекспір (с. 162)
Діти, п’єса «Ромео і Джульєтта» — одна з
найсвітліших і в той же час найтрагічніших історій про кохання у світовій
літературі. Головні
герої трагедії, так, як і Попелюшка і Принц, Пігмаліон і Галатея, Ассоль та Грей,
Трістан та Ізольда, стали «вічними образами», що уособлюють силу і
велич справжнього кохання. Тому в наш час юних закоханих так і називають —
Ромео та Джульєтта. Ви згодні з цим твердженням?
Часом здається, що розповіді про
цих героїв – це все казки від початку і до кінця. Але виявляється, що деякі
коріння цих розповідей достовірні. Хтось скаже, що і
любов Ромео і Джульєтти – це теж вигадка Шекспіра. Але правда полягає в тому,
що Шекспір возніс на крилах поезії історію хлопця й дівчини з італійського
містечка Верона, яке існує насправді. То чи жили там колись ці юні закохані
Ромео і Джульєтта? Сьогодні ми про це дізнаємося .
Опрацюйте усно матеріал про театр епохи
Відродження
Однією з улюблених розваг того
часу (якого саме?) був театр, що був достовірно народним мистецтвом. У самому
Лондоні театрів не було. Усі місцеві справи вирішувалися муніципалітетом, а в ньому
переважали буржуа, що дотримувалися строгої пуританської моралі, що забороняла
всякого роду розваги. Музику і театр пуритани зневажали, вважаючи їх гріховною
справою, відволікаючою від «святого» завдання накопичення багатств.
Гуманісти захищали театр від пуритан як
корисну розвагу.
Оскільки пуритани забороняли
спектаклі в межах Сіті, то перші лондонські театри виникли за межею міста. Вони
будувалися в передмістях, часом поряд із загородами для цькування ведмедів або
аренами півнячих боїв, недалеко від таверн і публічних будинків.
Втім, грали не лише там.
Комедіантів часто запрошували виступати у будинках вельмож і навіть в палаці
королеви. На початку діяльності Шекспіра в Лондоні налічувалися чотири будівлі,
спеціально призначені для вистав.
Трупи були невеликі, зазвичай
ядро складали шість-вісім акторів. Актрис за часів Шекспіра ще не було, але
хлопчики-актори проходили таке тренування, яке перетворювало їх на зразкових
виконавців жіночих ролей.
Професія актора була порівняно
новою. Як самостійна професія акторство виникає в ΧVI столітті. Міські
корпорації не хотіли приймати акторів у своє середовище, вважаючи їх заняття
гріховним і, в усякому разі, несерйозним.
Письмово у робочі зошити дайте локонічні відповіді на
запитання за зразком 1 запитання
1.То про який час розвитку
народного театру буде йти мова ? Про 16 століття.
- Що таке пуританська мораль? ( …..)
- Які розваги зневажали пуритани?
( ……)
- Хто стверджував, що театр – це
корисна розвага? ( ……)
- Хто такі гуманісти, нагадаєте
нам? ( ……..)
- Де виникли перші лондонські
театри? ( …….)
- Де ще грали актори? ( ……..)
- Скільки театрів було в Лондоні,
коли туди приїхав Шекспір? ( ……..)
- У яких театрах працював Шекспір
– це матеріал теперішнього курсу літератури? ( ……)
- Якими за складом були
театральні трупи часів Шекспіра? ( …….)
- Що ви знаєте про роботу актрис?
( ………)
- Що скажете про імідж професії
актора? ( ……..)
- Скільки всього творів написав
Шекспір за свою творчу кар’єру? (…)
Сьогодні починаємо аналізувати одну з п’єс Шекспіра. А кожен драматичний твір повинен аналізуватися за певною схемою. Ось вона (за нею й будемо працювати віднині)
План аналізу драматичного твору (записати )
1.
Історія створення п’єси
2.
Конфлікт драматичного твору,
його особливість
3.
Композиція п’єси
4.
Дійові особи, групи дійових
осіб
5. Тема, ідея, смисл назви
Робота з підручником Прочитати статтю про трагедію в підручнику, с. 154 і підготувати відповідь на питання усно.
1.
Сюжет
Шекспір міг знайшти у народній легенді або історичній хроніці, або якомусь
літературному джерелі минулого. Про сумну історію двох закоханих, які стали
жертвами родинної ворожнечі, існувало багато творів.
2. Композиція п’єси (кожна подія віддзеркалюється в іншій; одна
пов’язана з Ромео, інша – з Джульєттою: сцена в домі Капулетті – сцена в домі
Монтеккі; допомога мамки Джульєтті – допомога священика Ромео, загибель
Меркуціо – загибель Тібальта; смерть Ромео – смерть Джульєтти. Так образи
доповнюються.)
3.Дійові особи, групи дійових осіб
(будемо визначати на наступних уроках)
4.Тема, ідея, смисл назви (Тема: сумна історія двох закоханих, які стали жертвами родинної ворожнечі. Ідея: перемога добра і любові над ворожнечею між людьми – бо Капулетті й Монтеккі помирилися) Пригадайте.
- За жанром цей твір є трагедією.
Що ж таке трагедія? ( – один із жанрів драми: драматичний твір, що
грунтється на гострому конфлікті героя, який прагне високої мети, з
непереборним началом: богами, долею, суспільством).
-
Ви почули, що кожна трагедія будується на основі
конфлікту. А що таке конфлікт – у літературі? ( Конфлікт (лат.
conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження
і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень,
боротьби, що супроводжуються складними колізіями.)
То з якими суперечками зіткнулося
кохання юних Ромео і Джульєтти? ( Конфлікт
справжнього почуття і забобонів)
Підручник с. 155
-176 (прочитати
за підручником текст трагедії, скласти план прочитаного).
24.02.2022 року.
Тема уроку:Виняткова роль Шекспіра в розвитку англійської національної літератури.Основні теми сонетів Шекспіра.
Життя людини… Філософи і
письменники сотні років намагаються зрозуміти його, вловити ту дивовижну мить,
коли можна сказати, що воно прекрасне, і дати, нарешті відповідь: у чому ж
полягає сенс людського існування, для чого воно дається людині . Зобразити
буття в усій його багатогранності й мінливості під силу лише справжньому
майстрові, яким і був англійський драматург Вільям Шекспір, витвори думки й
серця котрого хвилюють людей понад чотири століття.
На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з
особливостями театру шекспірівської доби, з фактами біографії В. Шекспіра,
творчим спадком драматурга та поета, з'ясуємо
суть шекспірівського питання.
У 70-х роках XVI ст. у Лондоні з'явилася велика група акторів,
що називали себе слугами графа Лестера. Вони починали грати на порогах готелів,
як робили це за часів своїх мандрівок.
У 1576 р. столяр Джеймс Бербедж, батько
знаменитого драматурга Річарда Бербеджа, побудував у передмісті Лондона
стаціонарний театр. Протягом недовгого часу з'явився другий. А до кінця
століття у Лондоні налічувалося вже 9 театральних споруд. Найбільшим із них був
«Глобус», який побудував у 1599 році той же Бербедж. У жодному європейському
місті не було такої кількості театрів.
Вам уже знайоме так зване гомерівське
питання: чи існував Гомер насправді, чи він був автором безсмертних
давньогрецьких поем «Іліада» та «Одіссея»? Таке ж запитання щодо великого
Шекспіра ставлять собі протягом чотирьох століть науковці та звичайні читачі.
Справа втому, що збереглося не так багато відомостей про життя самого Шекспіра
і ще менше — про його авторство щодо всесвітньо-відомих п'єс.
Що ж викликає сумніви у науковців? Шекспір був не дуже
освіченою людиною, а у своїх творах він виявляє різнобічну обізнаність у
багатьох галузях знань: про медицину він писав, як лікар, про закони — як
юрист, про рослини — як ботанік, про філософські проблеми — як філософ.Вражає й
словниковий запас письменника: 30 тисяч слів, до того ж знання іноземних мов:
французької, італійської, грецької, іспанської, латини.Автор шекспірівських
п'єс добре знав греко-римську міфологію, літературу, історію, був знайомий із
справжньою Італією: Венецією, Вероною, Міланом, Мантуєю. А Шекспір, як відомо,
ніколи не виїжджав за межі своєї Батьківщини. З'явилася версія, що під ім'ям
Шекспіра приховувалася ціла група письменників та вчених, які запропонували
авторові за винагороду називати ці твори своїми. Однак ці припущення не
отримали підтвердження, оскільки для цього немає достатніх доказів.
«Ретлендбеконсаутгемптоншекспір» — це фантастичне
ім'я вигадав англійський письменник Джеймс Джойс. У своєму романі «Улісс» весь
9-й розділ він присвятив проблемі «Загадка Шекспіра».
Як же розшифрувати фантастичне ім'я? Дуже
просто: потрібно виділити імена тих людей, яких вважають авторами геніальних
п'єс: Ретленд, Бекон, Саутгемптон, Шекспір.
Вільям Шекспір, англійський драматург і
поет – одна з найвидатніших постатей доби Відродження. Народився Вільям Шекспір
23 квітня 1564 року у місті Стретфорді- на Ейвоні у сімї забезпеченого ремісника та комерсанта.
Батько Шекспіра навіть був якийсь час міським головою. Вільям навчався у так званій граматичній
школі. У 18 років одружується із Енн Хетевей, яка була старшою від чоловіка на
8 років. У сімї народжується 3 дітей.
Причину переїзду Шекспіра до Лондона
достеменно невідомі. Але 1587 року він залишає сімю , рідне місто і
влаштовується на роботу у театр. Спочатку Вільям наглядав під час вистав за
екіпажами, на яких приїжджали до театру лондонці, потім працював суфлером.
Згодом шекспірові дали невеличку роль, але актором він так і не став. Вільям
почав переробляти п’єси для театру, а
згодом став створювати власні п’єси . Слава швидко знаходить драматурга. Не
зменшує чекати і матеріальний доробок: Шекспір стає співвласником театру
«Глобус», купує будинок. А з часом отримує для себе та батька спадкове
дворянство. На гербі його зображений білий сокіл, що тримає у пазурах золотого
списа із срібним вістрям, адже прізвище
«Шекспір» у перекладі означає «той, хто потрясає списом».
У 1612 році Шекспір залишає театр і
повертається до рідного міста. Помер драматург від тяжкої хвороби у віці 52
років у день свого народження 23 квітня.
Запишіть до зошитів.Творчість Шекспіра
поділяють на 3 періоди:
1) 1590 – 1600 рр. –
«оптимістичний» .
Були
написані історичні хронічки та комедії, основною темою яких була віра в життя
та красу душі людини: «Приборкання норовливої», «Сон літньої ночі», «Багато
галасу даремно», «Дванадцята ніч» та ін..
2) 1600 – 1608 рр. –
«трагічний».
Створені
шедеври в жанрі трагедії: «Гамлет», «Король Лір», «Макбет».
3) 1609 – 1612 рр. –
«романтичний».
Трагікомедії
зі щасливим фіналом: «Зимова казка», «Буря».
Усього написано 37 п’єс , 2 поеми та 154 сонети.
Справжніми шедеврами
зарубіжної літератури є сонети Шекспіра, в яких можна знайти відповідь на
питання про дружбу і справжнє кохання,
про смисл життя людини, про ставлення
поета до творчості.
Сонет – ліричний вірш, що
складається з 14 рядків п’ятистопного
або шестистопного ямба, власне
двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів
(терцетів). Схема: abab abab ccd eed
свою індивідуальну манеру, що відрізняє його
від інших поетів)
Виразно прочитайте сонет №
66 В.Шекспіра ст.179
Я кличу смерть -
дивитися набридло
На жебри і
приниження чеснот,
На безтурботне і
вельможне бидло,
На правоту, що
їй затисли рот,
На честь
фальшиву, на дівочу вроду
Поганьблену, на
зраду в пишноті,
На правду, що підлоті
навдогоду
В бруд обертає
почуття святі,
І на мистецтво
під п'ятою влади,
І на талант під
наглядом шпика,
І на порядність,
що безбожно краде,
І на добро, що в
зла за служника!
Я від всього
цього помер би нині,
Та як тебе
лишити в самотині?!
- Яка тема прочитаного сонета? (Філософські роздуми про життя)
- Яким ліричний герой бачить світ?(На думку ліричного героя, у світі панує
багато зла, яке йому здається нездоланним)
- У чому виявляється це зло? ( В усьому: у приниження чеснот, у фальші, у
глум ленні над дівочою честю, у зраді, у тому. Що мистецтво підвладне владі, у
відсутності порядності)
- Які почуття переповнюють ліричного героя? (Розчарування, бажання померти через
неможливість жити у несправедливому, недосконалому світі)
- Що відбувається у реальному світі ліричного
героя? (Позитивні якості не цінуються,
все постало з ніг на голову, тепер справжні цінності нікому не потрібні)
- Що спонукає героя жити? ( Лише почуття до друга, який є радістю у житті героя, і змушує його
нести життєвий тягар)
9.Виразне
читання вчителем сонета № 116 В.Шекспіра ст.179
Мешать соединенью двух сердец
Я не намерен. Может ли измена
Любви безмерной положить конец?
Любовь не знает убыли и тлена.
Любовь - над бурей поднятый маяк,
Не меркнущий во мраке и тумане.
Любовь - звезда, которою моряк
Определяет место в океане.
Любовь - не кукла жалкая в руках
У времени, стирающего розы
На пламенных устах и на щеках,
И не страшны ей времени угрозы.
А если я не прав и лжет мой стих,
То нет любви - и нет стихов моих!
(Переклад С.Маршака)
Письмово дайте відповіді на
запитання
- Яка головна тема
сонета? (Головна тема – ……)
-В
яких рядках вона звучить найсильніше? (Любовь – ……)
- Яку роль відіграє
кохання із зіркою? (Кохання – це щось ….., .)
- Як автор говорить про
вічність справжнього почуття? (…… Вона не
….)
- Як ви розумієте останні
рядки сонета? ( Ліричний герой ….. )
Виразне
читання учнями сонета № 130 В.Шекспіра ст.180
Її очей до сонця не рівняли,
Корал ніжніший за її уста,
Не білосніжні пліч її овали,
Мов з дроту чорного коса густа.
Троянд багато зустрічав я всюди,
Та на її обличчі не стрічав,
І дише так вона, як дишуть люди,-
А не конвалії між диких трав.
І голосу її рівнять не треба
До музики, милішої мені,
Не знаю про ходу богинь із неба,
А кроки милої - цілком земні.
І все ж вона - найкраща поміж тими,
Що славлені похвалами пустими.
(Переклад Д.Паламарчука)
Проаналізуйте сонет.
Сонети В.Шекспіра – одна з найпрекрасніших
сторінок інтимної лірики зарубіжної літератури.Знавець людської психології,
поет оспівує почуття кохання і дружби, захоплюється людиноє та красою її
почуттів.
В.Шекспір вніс чимало нового у традиційний
сонет: він змінив його форму, написав вірші, присвячені дружбі, описав свою
кохану не як ангелоподібний ідеал, а як реальну жінку, яка хоч і має певні
недоліки, але теж заслуговує на велике кохання.
Домашнє завдання.Вивчити сонет напам’ять (116 або130)
02.06. 2021 року.
Літературна вікторина
Узагальнення і систематизація знань
1.Інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?»
Античність та Середньовіччя
Оголошення правил. Змагання у
Давній Греції називали агонами, тож і вас чекають агони, які з честю вам треба пройти, проявивши
весь свій інтелектуальний потенціал.
2. І
агон «Розминка»
1) Що означає назва Біблії?
2) Що означає назва Веди?
3) Священна книга юдеїв?
4)Слово Євангеліє?
5) Як з грецької перекладається ім’я Гомер?
6) Вона
організувала школу для дівчаток
7) Театральні вистави пов’язані з богом…
8) Хто з поетів уперше порівняв творчий
доробок митця із пам’ятником?
9) Хронологічні межі Середньовіччя.
10) Прихильник даосизму…
11) Омар Хайяма писав мовою..
12) Автор поезії “Пісня про хліб і шовк”
3.ІІ
агон «Детективи» Хто це?
Невелика на зріст,
смаглява, з блискучими живими очима. Сучасники стверджують, що вона не блищала
красою. належала до аристократичного знатного роду
Він був кульгавим вчителем і поетом.
напівлегендарний давньогрецький елегійний поет середини VII ст.
до н. е., ім'я якого стало збірним у розумінні «поета-воїна». Легендарний
давньогрецький поет, якого вважають автором
двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську
літературу. Був
високого зросту, міцної статури, на обличчя смаглявий, скидався на селянина,
але не відрізнявся міцним здоров'ям. (70—19 рр. до н. е.) Народився у Мантуї в сім’ї землевласника, навчався у
Мілані, а потім — у Римі.
Народився на півдні Італії, в сім’ї вільновідпущеника — раба,
відпущеного на волю. Майбутній поет
пройшов усі сходинки тогочасної освіти: від початкового навчання у Римі до
філософських занять в Афінах, як це було прийнято у римській знаті.
Народився у м. Сульмане, неподалік
від Риму. Спочатку майбутній поет навчається у початковій, а згодом — у
граматичній і риторичній школах. Досягає великих успіхів в ораторському
мистецтві, але з більшим задоволенням він декламує свої вірші. На вимогу батька
він вступає на державну службу та майже не дбає про судову кар’єру.
Найзнаменитіший поет епохи Тан, а ще й «найдивнішим із дивних» свого часу.
Народився поет 701 року в провінції Сичуань у сім’ї купця, здобув добру освіту.
За легендами, вже в 5 років міг вивести будь-якого ієрогліфа, а у 10 — написав
свого першого вірша.
Був сином палаточників, також у нього була молодша сестра Аїша. У 8 років
займався математикою, астрономією, філософією. У 12 років став учнем Нішапурського медресе. Він
блискуче закінчив курс мусульманського права і медицини.
Відповіді: Сапфо, Тіртей, Гомер, Вергілій,
Горацій. Овідій, Лі Бо, Омар Хайям
Упізнай: Омар Хайям, Лі Бо, Данте, Ду Фу
4. ІІІ агон “Записник мудрості» Пояснити
значення афоризмів і крилатих виразів. Назвати звідки вони походять
•
Вмивати руки- Нитка Аріадни — П’ята Ахіллеса-
•
Каїнова печать- Цап відбувайло-
•
Троянський кінь- Вавилонське стовпотворіння- Яблуко розбрату-
Вікторина “Згадай героя
”
Вона була найкрасивішою жінкою у троянців ( ….)
Він мстив за кращого свого товариша страшною
карою ( …..)
Він приніс людям дари і навчив ремесел ( …….)
Вона скупала своє немовля в Стіксі, щоб
зробити сина безсмертним( …….)
Він цілував ноги Ахіллу, щоб той віддав мертве
тіло сина ( ……)
Вона порадила Енею спуститись в підземне
царство мертвих ( …….)
Він викликав Енея на двобій ( …….)
Він запропонував, щоб Ганелон став послом у
Іспанію ( ……..)
31.05.2021 року.
Урок-квест
«Лабіринтами зарубіжної літератури».
Узагальнення та систематизація
знань вивченого впродовж навчального року в 8 класі.
Вправа «Встанови відповідність»
Завдання 1. Визначити відповідність поняття щодо пояснення.
|
1. Ода. |
А) Жанр східної поезії, закінчений
за змістом і художньою формою чотиривірш. |
|
2.Лірика. |
Б) Твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний
сюжет, побудований на прихованому порівнянні. |
|
3.Рубаї. |
В) Вірш, що висловлює високі
почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб. |
|
4. Пародія |
Г) Літературний твір-насмішка,
створений за мотивами художнього тексту, що вже існує, але зі спеціальним
комічним ефектом. |
|
5. Притча. |
Д) Рід літератури, у якому
відображено думки, настрої, почуття людини, душевний стан автора. |
|
1. Елегія. |
А) Вірш із чотирнадцяти рядків, які
утворюють два катрени і два терцети. |
|
2. Драма. |
Б) Гостра критика з висміюванням, а
почасти й гнівним засудженням вад і негативних явищ приватного, суспільного й
політичного життя. |
|
|
3. Сонет. |
В) Ліричний жанр, що у вільній віршовій
формі передає почуття, роздуми надскладними проблемами життя. |
|
|
4. Діалог. |
Г) Розмова кількох персонажів, під
час якої розкриваються їхні почуття, думки й наміри. |
|
|
5. Сатира
|
Д) Рід літератури, у якому життя зображено не через
авторську оповідь, а через діалоги та вчинки дійових осіб.
|
|
Завдання 2. Визначити відповідність літературного твору до жанру.
|
1. Гомер «Іліада» |
А) героїчна поема |
|
2. Есхіл «Прометей закутий» |
Б) поема |
|
3. «Пісня про Роланда» |
В) повість |
|
4.Р. Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон» |
Г) трагедія |
|
1.В. Шекспір «Ромео і Джульєтта» |
А) казка-притча |
|
2.А. де Сент-Екзюпері «Маленький
принц» |
Б) комедія |
|
3. Лі Бо «Печаль на яшмовому ґанку» |
В) вірш |
|
4. Мольєр «Міщанин-шляхтич» |
Г) трагедія |
Вправа «За віршованими
рядками встановити твір та його автора».
|
1 |
.Чоловікам він був милий, жінок
чарував за життя він – Буде прекрасний тепер, впавши у перших
рядах. Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і
стане, В землю упершись міцніш, стиснувши
міцно уста. |
|
2 |
Мій пам′ятник
стоїть триваліший від міді. Піднісся він
чолом над царські піраміди. Його не сточить
дощ уїдливий, гризький, Не звалить налітний північний буревій. |
|
3 |
Йому тут воля – тож дме він і вдень і вночі. Затінений стовбур Покрився плямами моху. |
|
4 |
Любов- це сонечко, що Всесвіт
огріває, Любов – чудесний птах, що в квітнику
співає. Її не знає той, хто плаче солов′єм, Вона в душі того, хто мовчки умирає. |
|
5 |
В своїх очах
несе Кохання, - На кого гляне,
ощасливить вмить; Як десь іде, за
нею всяк спішить, Тріпоче серце
від її вітання. |
|
6 |
Коли торкнувсь
рукою недостойно І осквернив я цей олтар святий, Уста – два пілігрими – хай пристойно Цілунком ніжним змиють гріх тяжкий. |
Для перевірки:
1. Тіртей «Добре вмирати тому…».
2. Квінт Горацій Флакк «До Мельпомени».
3. Лі Бо «Сосна біля південної галереї».
4. Омар Хайям «Рубаї».
5. Данте Аліг′єрі «Сонет 11».
6. В. Шекспір «Ромео і Джульєтта».
.
·
19.04.2021 року.
Тема уроку: Історичні умови, філософське та
естетичні підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього
напряму. Мольєр. « Міщанин-шляхтич» .
Я мислю, значить, я існую.
Рене Декарт
Європейська культура XVII ст. перейняла у Відродження віру у великі
можливості людського розуму. Віра ця посилювалася досягненнями науки, що вийшла
на новий рівень розвитку . Саме в XVII ст. було закладено принципи сучасної геометрії; саме в цей
період математика набула статусу провідної науки, потіснивши класичну
філологію, що відігравала основну роль у культурі Відродження. Своєрідним
гаслом нової доби став афоризм французького філософа Рене Декарта «Я мислю,
отже, я існую».Усе це створило підґрунтя для розвитку класицизму - художнього
напряму XVII-XVIII ст., що існував паралельно з бароко.Найбільшого розквіту
класицизм зазнав у Франції, яка на той час була найрозкішнішим місцем Європи,
вона примножувала свої багатства та була
законодавицею мод. Запам’ятайте.
Класицизм - літературно-художній напрям (а також стиль доби), що взяв за зразок
античне мистецтво з притаманними йому уявленнями про прекрасне й принципами
«наслідування природі», дотримання почуття міри, прагнення до гармонії. Для
літератури класицизму характерні висока громадянська тематика, суворе дотримання
певних творчих норм і правил, відображення життя в ідеальних образах.
Раціоналізм (від лат. - розумний) - учення в теорії
пізнання, згідно з яким достовірні знання можуть бути отримані лише за
допомогою розуму або за допомогою понять, притаманних розуму з народження
(теорія природжених ідей); досвід, практика, почуття не мають ніякого значення,
головне - діяльність розуму, який є критерієм оцінки усього.
Раціоналізм - філософська основа класицизму. Представники раціоналізму: Декарт, Спіноза, Лейбниць та ін. Для
літератури важливими були думки Рене Декарта про незалежність розуму від
чуттєвого сприйняття, про необхідність правильно використовувати розумові
здібності людини, щоб у житті уникнути небажаних помилок. У «Роздумах про метод
» Декарт обґрунтував тезу про наближення розуму до істини, її також
використовували класицисти.
Передумови виникнення й етапи розвитку класицизму. У своєму історичному розвитку класицизм пройшов два етапи.
Перший пов’язаний з розквітом абсолютизму,
який сприяв розвитку всіх суспільних сфер. Головним завданням на цьому етапі
було прославлення монархії, національної єдності держави під владою короля (П.
Корнель, Ф. Малерб та ін.)
На другому етапі історичного розвитку монархія проявила вади, що
обумовило зміну спрямованості творів класицизму. Головним завданням митців є не
уславлення абсолютизму, а критика суспільних, соціальних вад та викриття
людських недоліків, хоча в цілому заперечення монархії в цей період не було (Ж.
Расін, Ж. Б. Мольєр).
Висновок. Класицизм докорінно змінив цінності та орієнтири
суспільної поведінки, вироблені культурою бароко:
Світ можна збагнути,
скориставшись можливостями свого розуму.
Покликання людини - в
міцній громадянській позиції, підпорядкованій перш за все інтересам суспільства
та держави. Класицизм приніс у жертву
патріотичному обов’язку дружбу, родинні стосунки, кохання.
Мистецтво повинно стояти
на сторожі суспільних інтересів, формувати уявлення людей про те, яким має бути
світ, змальовувати гідні наслідування взірці громадянської поведінки та
суспільної моралі У творах класицистів
відбилися й інтереси «середніх» суспільних станів та прошарків, процес
зростання їхньої самосвідомості, що зміцнювалася внаслідок національного
згуртування держави.Класицисти вважали, що призначення літератури - виховувати
людину, але не шляхом моралізаторства, а через насолоду, яку повинно давати
мистецтво (подібно до античної традиції).
Розвиток класицизму в Україні.В Україні класицизм не
розвинувся як цілісна мистецька система в силу історичних обставин і переважно
орієнтувався на низькі жанри. Деякі тенденції класицизму втілилися у
трагікомедії Феофана Прокоповича «Володимир», в поезії Івана Некрашевича,
шкільних «піїтиках» XVIII століття, травестійній поемі Івана Котляревського
«Енеїда», в оді «Пісні Гараська» Петра Гулака-Артемовського, оповіданнях
Григорія Квітки-Основ’яненка та деяких інших творах. Особливо поширеними в
Україні з класицистичних жанрів були комедія та байка.
Літературно-естетичне обґрунтування системи класицизму Нікола Буало.Трактат Нікола Буало «Поетичне мистецтво» як узагальнення естетичних
принципів класицизму. Естетичні принципи класицизму були запозичені з «Поетики»
Арістотеля». У своїй теорії Буало відштовхувався від
ряду важливих позицій: розум - це істина й краса, що становлять вищий ідеал
мистецтва , орієнтація на канон античного мистецтва , краса в мистецтві є
вічним, постійним, універсальним поняттям, еталоном, до якого мають прагнути
митці , чіткість та чистота мови, її
афористичність , гармонійного мистецтва, його цілісність з точки зору задуму й
форми, тематики й мови, жанру й композиції , логічність, єдність,
урівноваженість усіх елементів тексту - шлях до досконалості. Запам’ятайте .
|
Ієрархія стилів класицизму |
|||||
|
Ієрархія стилів |
Жанри |
Теми |
Ідеї |
Герої |
Мова |
|
високі |
ода, трагедія, епопея, героїчна поема |
події загальнодержавного й історичного значення |
прославлення монархії, громадське служіння |
царі, видатні діячі, придворні |
урочиста |
|
середні |
наукові твори, елегії, сатири |
наука, природа, людські вади |
пізнання світу й людської природи |
представники середніх класів |
загальновживана |
|
низькі |
комедія, пісні, листи в прозі, епіграми |
соціальні вади, негативні риси характеру |
викриття соціальних і людських вад |
представники середніх і низьких класів, а також сатирично змальовані
представники вищих класів |
наближається до розмовного стилю |
Запишіть до зошитів ( виділене) .Ієрархія жанрів:
високі (ода, трагедія, епопея, героїчна поема), середні (наукові твори, елегії,
сатири), низькі (комедія, пісні,
листи в прозі, епіграми).Трагедія стала своєрідною царицею жанрової системи
класицизму.Трагедія - це
драматичний твір, в онову сюжету якого покладений гострий невирішуваний конфлікт
між прагненнями людини та неможливістю їх втілення в реальності.
Головна форма конфлікту в класицистичній трагедії - це конфлікт між особистими почуттями людини та її громадянським
обов’язком. Саме для трагедії були розроблені жорсткі вимоги теоретиками класицизму: правило трьох єдностей, стрімке
розгортання сюжетної інтриги, неможливість відхилення від основної сюжетної
лінії. Композиційно трагедія складалася з 5 дій, кожна з яких виконувала чіткі
функції (перша дія - зав’язка; друга дія містила чітку інформацію про
обставини конфлікту, навколо яких розвивалася дія; третя - максимально
загострювала та ускладнювала конфлікт, щоб довести його до кульмінації в
четвертій дії; п’ята дія - розв’язка конфлікту). Кожна дія ділилася на 6-8
яв, що мали деталізувати ту чи іншу ситуацію сюжету, склад героїв кожної яви
був незмінним. Поява на сцені нових героїв була свідченням початку нової яви.
Комедія - жанр драми, в якому сатиричними й гумористичними
засобами відображається смішне в житті, висміюються суспільні й побутові явища,
негативні риси людей тощо. Конфлікт комедії є вирішуваним і зазвичай
розв’язується на користь позитивних героїв.Розум - головний критерій художньої
правди й прекрасного.
Тому класицистичні образи
відрізняються абстрактністю й універсальністю, вони відтворюють лише загальні
риси, а не індивідуальні ознаки. Персонажі здебільшого схематичні, герої
переважно є носіями однієї домінантної риси.
Чіткий поділ характерів
на позитивні й негативні.
Драматичні твори
підпорядковуються правилу трьох єдностей - часу, місця, дії.
Чітка композиція творів.
Аристократизм,
орієнтація на смаки вищих суспільних верств (проте деякі митці порушували це
правило, зокрема Мольєр).
Естетичну цінність для
класицистів мало лише вічне, непідвладне часу.
Взірці класицизму в різних видах мистецтв:
Архітектура: палаци Версаля, Фонтенбло, Лувр.
Живопис: пейзажі К. Лоррена («Пейзаж з млином»,
«Вид гавані з віллою Медичі»); «Смерть Германіка», «Танкред та Ермінія», «Літо»
(Руф і Вооз) Н. Пуссена.
Література: П. Корнель, Ж. Расін, Ф. Ларошфуко, Ж. Б.
Мольєр, Ж. де Лабрюйєр, Ф. де Малерб, Ж. де Лафонтен.
Домашнє завдання:Опрацювати конспект,
матеріал підручника ст. 251 -256 , прочитати
комедію «Міщанин- шляхтич».
14.04.2021 року.
ТЕМА: Луїс де Гонгора-і-Арготе (1561–1627). «Галерник».
Утілення у
вірші провідних тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у
Всесвіті, залежність від вищих сил, драматизм духовного життя. Символіка твору.
Образ ліричного героя.
Як ви вже знаєте,
бароко — це самостійна, самобутня доба в історії світової культури, художня
система в мистецтві XVII — XVIII ст. (в архітектурі,
скульптурі, живописі, музиці, літературі. і театрі). Це — перший художній
напрям, що розвивався в усіх європейських літературах.
Поезія доби Бароко прагнула
гармонізувати стосунки між людиною і Всесвітом. У філософських творах активно
розробляється уявлення про людину як малого дзеркала великого світу, про
віддзеркалення макрокосму Всесвіту в мікрокосмі індивідума. При цьому ідея
мікро- і макрокосму виходила за рамки «встановленої філософської парадигми», – вона активно переживалась на всіх рівнях
культури: з неї виходила
лікувальна та діагностична медицина, астрологія, що відігравала
значну роль не тільки в ухваленні приватних рішень, але і у формуванні
державної політики.
Сьогодні ми з Вами познайомимося з поезією іспанського поета Луїса де Гонгора-і-Арготе і з допомогою його творчості зможемо
дізнатися, який він насправді.
Поезiя Луїса де Гонгора-і-Арготе глибоко
психологiчна за характером. Гонгора великий майстер передавати
особливостi рiзних станiв душi людини, залежність людини від Долі. Поет вражає поєднанням непримиренних
контрастів і виразністю гіпербол,
насиченням свого словника латинською та
італійською мовами. У його творчості переважає філософська, пейзажна лiрика, яка неодмiнно, хоча б на рiвнi пiдтексту, спiввiдноситься з долею людини.
Опрацюйте матеріал підручника ст.246-247.
Заповніть анкету письменника.Запишіть у
зошити.
Анкета письменника
Справжнє
ім’я
-
Дата
народження
-
Дата
смерті
-
Місце
смерті
-
Громадянство
-
Рід діяльності
-
Роки творчості
-
Жанри
творів -
Прочитайте поезію Луїса де Гонгора «Галерник» у перекладі Михайла Ореста.( підручник ст .248 )
(Миха́йло О́рест-український поет, перекладач, педагог.
Справжнє ім'я поета Михайло
Костьович Зеро́в).
Словникова
робота.
Капелан-священик військовий в армії (посада прирівняна до заступника командира полку або батальйону, якому надається особистий озброєний ад'ютант.
Ад'юта́нт (нім. Adjutant, слово має
походження з латинської
мови і позначало помічник (офіцерське військове звання).
Гонгоризм- (ісп. Gonqorismo, за іменем поета Луїса де Гонгора), або культизм, культеранізм (ісп. culteranismo, cultismo, від culto — витончений) — напрям в іспанській бароковій літературі XVII століття, що знайшов своє вираження в формалістично-витонченій творчості
Гонгори.
Культуризм, або гонгоризм
(походить від імені поета Гонгора)-іспанський різновид італійського маріонізму.
Медитація-
(лат. meditatio –
роздум) – жанр ліричної поезії, в якому автор розмірковує над проблемами
онтологічного, екзистенціального і т. п. гатунку, здебільшого схиляючись до
філософських узагальнень.
Медитація – різновид феноменологічного метажанру. Їй найбільш
властива така форма виявлення авторської свідомості, як суб’єктивований
ліричний герой. Основні опозиції медитативної лірики – «людина і суспільство»,
«людина – людина», «людина – особистість», колізії морального характеру. Вона
часто виступає як «контекст долі поета»
Гале́ра — дерев'яне гребне військове судно, вітрильне,
багатовеслове. Було на озброєнні європейських та азіатських країн, головним
чином за середньовіччя (в Туреччині в 15-18 ст., в Росії — в 17-18 ст.).
Мало довжину 40-50 м, ширину 4,5-7,5 м, від 16 до 25 пар весел, дві
щогли з трикутними парусами. Вміщувало до 200 чоловік, розвивало швидкість до
13 км/год.
Запорожці на чайках (човнах) успішно діяли проти турецьких галер, визволяючи
невільників-гребців (бранців), яких турки приковували до упорних брусків (по
4-5 чол. на весло).
Галерник-невільник, що веслує на галері
Аналіз поезії.
А зараз ми з вами проаналізуємо цю поезію.Запишіть до зошитів.
Тема: людина і Доля,
драматизм людського життя.
Ідея: світ такий глибокий і незбагненний, людина є лише частиною світу і
не завжди може змінити сама долю; людське життя сповнене непередбачуваності й непевності.
Основна
думка: засудження
рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми
Жанр: філософська лiрика.
Дайте усно
відповіді на запитання.
1. Чому вірш має
назву «Галерник»?
2.
Чому він (герой) саме галерник?
3. Хто може бути
галерником?
4.
Яким
настроєм наповнений вірш.Аргументувати текстом.
5. Визначте роль ліричного
героя. Схарактеризуйте, спираючись
на текст ,його
думки.переживання,настрій,проблеми.
6.
З скількох частин умовно складається вірш?
7.
В якій частині герой входить в
стан медитації?
8.
Спробуйте
сформулювати(чи знайти в тексті) головну думку.Що,на ваш погляд, автор хотів
донести до читача?
9.
Доведіть, що герой вірша
знаходиться неподалік від дому?
«Він,
драгутівський невільник, біля узбереж Марбельї»
10. Знайдіть у
вірші уславлення Батьківщини?
(Славний береже
і чистий, Коне …)
11. «Сталася
нещасть наморських!» В яких випадках ставалися нещастя?
12. Знайдіть слова,
де герой хоче мати надію, що його чекають вдома?
13. Що вивело
ліричного героя з медитації?
14. За вимогами
жанру остання строфа висловлює безнадію. (Скільки веслувати?)
15. Знайдіть у творі нагромадження фрази сполучників.
(Роздуми
ліричного героя про глибину й
незбагненність світу).
Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми спостерігаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам'яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних.
Проаналізувавши поезію Луїса де Гонгора-і-Арготе, можна прийти до висновку, що він був
дуже складний поетом, а часом і трохи
загадковим. Його вірші абсолютно не вміщуються в рамках
готових визначень і немов навмисно дратують читача своєю багатозначністю,
несподіваними контрастами і поворотами думки, постійними пошуками і
постійною незадоволеністю життя.
Поезія бароко стверджує прогрес
ірраціональних умонастроїв, відчуття розпачу, сум’яття, відчаю, катастрофи.
1.
Завершити аналіз
поезіі «Галерник» (письмово)
2.
Опрацювати і знати
матеріал підручника ст.246-247.
12.04.2021 року.
Тема. Бароко як
доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні
представники європейського бароко та їхні здобутки.
Хто
не вміє вразити читача,
той
не має права називатися поетом.
Усно
дайте выдповыды на запитання.
-
Як називається поступальний розвиток світової літератури від найдавніших часів
до сьогодення?
-
Які етапи всесвітнього літературного процесу ми вже розглянули у 8 класі?
-
Чи можна стверджувати, що мистецтво античності, Відродження було
загальноєвропейським?
- що вам відомо про бароко із уроків
мистецтва?
Англійський поет Джон Донн порівняв
свою епоху зі страшною морською бурею. ХVІІ ст.— трагічний час в історії
Європи, коли палали війни й вибухали революції. Де ж шукати пересічній людині
душевні сили і моральну опору, кому вірити? Усе більше людей зневірювалось.
Саме про цю добу ми сьогодні розпочнемо розмову й ознайомимося з її
характерними рисами. Основні запитання, на які ми сьогодні шукатимемо
відповіді:
1.
Що таке бароко?
2.
Якими є характерні особливості доби бароко?
3.
Якими є визначальні ознаки епохи бароко?
4.
Якими були загальні прояви стилю бароко в культурі?
5.
У чому полягають особливості проявів стилю бароко в літературі?
6.
Як стиль бароко відобразився в українській культурі?
Філософи
ХVІІ ст. переконували: Бог подарував людині розум і серце. Людина повинна
осягнути навколишній світ, такий привабливий, загадковий і прекрасний, але при
цьому вона повинна покладатися лише на себе. І людина захотіла зрозуміти закони
світобудови, покластися на власний досвід. В історії людства розпочалася нова
доба, сповнена протиріч, суперечливих думок та почуттів — бароко.
Ось таким було XVII ст. З одного боку, роботи митців засвідчили кризу
ренесансних уявлень про людину, про гармонійність світу, а з з іншого - діячі
культури прагнули відтворити втрачену красу й гармонію. Це привело до
формування у XVII століття двох основних художніх систем, двох напрямів -
бароко і класицизму, які визначили своєрідність даної доби й дали яскраві
шедеври мистецтва, що пережили свій час.
Прочитайте
епіграф. Як ви розумієте його зміст? ( Представники бароко вірили в духовні
можливості людини, яка могла піднестися до Бога і сумували через те, що світ
втрачає цілісність і гармонійність. Митці ставили перед собою
завдання - вразити сприймача).
. Виділене запишіть, запам’ятайте.. Словникова робота.
Бароко (від італ. вигадливий, химерний; від
порт, perolo baroko - перлина неправильної форми) — літературний і загальномистецький
напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на
інші європейські країни, де існував упродовж ХVІ - XVIII століть.
Довго вважалось,
що цей термін походить від португальського слова, що означає «перлина неправильної
форми», яка переливається різними кольорами веселки.
За іншою версією
термін бароко походить від італійського - вигадливий, химерний.
Існує і третій
варіант - слово «бароко» означає фальш і обман.
Термін «бароко»
вперше був застосований для характеристики стилю архітектурних споруд. Але
згодом його починають вживати для позначення інших мистецьких явищ. XVIII
столітті термін «бароко» застосовують до музики, у XIX столітті його вживають
стосовно скульптури та живопису. Наприкінці XIX століття починають говорити про
бароко в літературі. Термін бароко був введений у XVIII столітті, причому не
представниками напрямку, а їхніми супротивниками - класицистами, які вбачали в
бароко цілком негативне явище. Вважають, що першим термін «бароко» щодо
літератури використав Фрідріх Ніцше.
Виділене запишіть і запам’ятайте.
Контраст – різкий вияв протилежності в
чомусь.
Гіперболізм - художнє
перебільшення.
Поліфонія - вид багатоголосся, у якому окремі мелодії, або групи мелодій
мають самостійне значення.
Патетика - елемент пристрасності,
піднесеності у чому-небудь.
Опера - музично-драматичний жанр, що
ґрунтується на синтезі музики, слова, дії.
Якщо
Відродження було добою панування гуманітарних наук, то епоха бароко позначена розвитком природничих і точних наук. Наукові
відкриття не лише значно поліпшили життя людей, а й призвели до того, що на
порозі XVII століття, людство здригнулося від жаху. З’ясувалося, що наша рідна,
надійна і затишна мати-Земля насправді є маленькою кулькою, яка мчить
невідомо куди в холодному байдужому космосі, неосяжному безкінечному просторі.
Як вплинули ці
відкриття на світогляд людини? Відродження починає охоплювати глибока криза.
Світ, що уявлявся впорядкованим і гармонійним, обернувся ірраціональним, тобто
незбагненним, хаосом, сповненим зяючих безодень і нерозв’язаних суперечностей,
а людина - істотою, що роздвоюється між добром і злом. Так виник притаманний
добі бароко «метафізичний неспокій». Постійний сумнів у всіх цінностях життя,
тривожне світовідчуття не могло не вплинути на мистецтво й літературу.
Людина доби бароко не
ідеальна - її внутрішній світ сповнений різноманітних відтінків, а часто досить
дивна і суперечлива, дисгармонійна. В мистецтві бароко людина постає як одна,
багатопланова особистість зі своїм світом переживань, залучена у драматичні
конфлікти. Людина бароко - це, за образом англійського поета Дж. Донна,
черв’як, який плазує у бруді та крові. В результаті людській особистості
відводиться скромна роль піщинки безмежного всесвіту, безпорадної і цілком
залежної від волі Бога.
Українське бароко
В Україні бароко проіснувало близько 200 років і
стало наступним після доби Київської Русі етапом розквіту української культури,
передовсім архітектури, літератури, освіти, самоврядування. Українське
бароко набуло найвищого свого розвитку та завершення в часи гетьманства Івана
Мазепи, тому його найчастіше називають мазепинським бароко. Культура й
мистецтво посідали важливе місце в житті та діяльності гетьмана, а в своєму
меценатстві Іван Мазепа не мав собі рівних в історії гетьманської України.
Мазепинська доба створила свій власний стиль, що мав прояви не лише в
архітектурі, образотворчому мистецтві та літературі, але й в цілому
культурному, і навіть побутовому житті гетьманської України. Справжнім початком
українського бароко стала творчість Мелетія Смотрицького, повну ж перемогу
нового напряму засвідчило створення Києво-Могилянської академії, цілком
барокової за суттю. У нашій культурі співіснували різновиди цього напряму:
«високе» бароко («серйозне», пов’язане з книжною традицією) і «низове»
(жартівливо-бурлескне, пов’язане з народною стихією - творчість мандрівних
дяків, інтермедії, вертепи). Яскраві представники українського бароко: Ф.
Прокопович, Г. Сковорода, М. Довгалевич, І. Величковський.
Література бароко.
Митці Ренесансу цінували простоту і
структурну досконалість твору, митці бароко структуру розуміють як схематизм,
простоту замінюють вигадливістю, надуманістю, пишномов’ям. Для них
мистецтво — це часто забава, гра розуму. Розвивається пристрасть до алегорій,
з’являються алегоричні драми, поеми, вірші. Важливого значення набуває
зовнішній вигляд твору, тексти віршів набувають форми хреста, чари, ковадла,
колони, ромба, стають популярними акровірші. Поети бароко часто бавляться
нанизуванням вигадливих метафор, порівнянь, антитез. Наприклад, «любов зв’язує
золото з крицею, пряжу — із шовком, спонукає кропиву тягтись до шляхетної
троянди, до перлин кладе сміття, до вугілля кладе крейду і часто прищеплює
дикому дереву солодкий плід».
Проте
стиль бароко має вади: часом надто велика перевага зовнішнього змісту над
внутрішнім, «чиста» декоративність змушує глибокий сенс, внутрішній зміст твору
ховатися або відходити на задній план; ще небезпечнішим є намагання
перебільшити, посилити напруження, контраст, щоб вразити читача, глядача,— це
призводить до надмірного замилування формою; у літературі — до переобтяження
творів формальними елементами.
Представники
літератури бароко:
*
Іспанія: П. Кальдерон, Ф. де Кеведо, Л. Гонгора.
*
Італія: Дж. Маріно.
*
Велика Британія: Дж. Донн.
*
Франція: T. А. Д'Обіньє.
*
Німеччина: А. Гріфіус, М. Опіц.
*
Польща: Я Кохановський, Я. Морштин.
*
Україна: Ф. Прокопович, Г. Сковорода, М. Довгалевич, І.
Величковський.
Бароко
- це загальноєвропейський стиль. Бароко відіграло велику роль у мистецтві XVII
століття, яке дозволило втілити безмежність і суперечливість світу й людини,
ту складність буття, яка не підлягає раціональному осягненню, боріння
різних сил і стихій, загадкову таїну сущого. Бароко дало можливість
митцям висловити у різноманітних художніх формах уявлення про духовний стан
світу й особистості, виразити моральні запити цієї доби. Бароко стало
результатом змін у світобаченні людства, що відбулися під впливом
бурхливого розвитку науки й філософської думки.
·
Вправа «Так - ні» .Виконайте у зошити за зразком (1)
1.
Мистецтво бароко зародилось в Україні.( Ні)
2. Хронологічні
межі доби європейського бароко XV-XVI століття.
3.
Бароко з італійської перекладається як вигадливий, химерний.
4.
Бароко було добою панування природничих і точних наук.
5.
Провідна тема літератури бароко - відображення життя середньовічної людини.
6.
Дж. Донн, П. Кальдерон, Г. Сковорода - письменники доби бароко.
7.
Найяскравіше бароко проявилось у музиці.
8.
Художник Рафаель Санті - представник епохи бароко.
9.
Метафора - художній засіб, характерний для літератури бароко.
10.
Чи є характерним для мистецтва бароко прагнення вразити пишним барвистим
стилем?
11.
Українське бароко називають мазепинське бароко.
12.
Людина - ідеальний взірець для наслідування в мистецтві бароко.
Домашня робота.
1.Опрацювати
матеріали підручника про мистецтво бароко та підготувати розгорнуте
висловлювання на тему «Бароко - це загальноєвропейський стиль».
2 У робочі зошити записати визначальні ознаки епохи бароко.
24.03.2021
року
Тема уроку: Дон Кіхот –
головний герой роману М. Сервантеса. Мандри героя в пошуках справедливості.
Виконайте у
робочі зошити тестові завдання.
1.
Роман «Дон Кіхот» був
задуманий як пародія на…
А) рицарську поезію; Б) рицарські романи; В) історичні романи.
2.
Що полюбляв робити Дон Кіхот з Ламанчі» Чо?
А) невміння вести
господарство і прогодувати родину; Б) читання рицарських романів; В) спадкове
божевілля у родині.
3. Як Дон Кіхот називав
свою даму серця?
А) Діана; Б) Джульєтта; В) Дульсінея.
4. Що правило Дон
Кіхотові за шолом ( за романом Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот з
Ламанчі»)?
А)
каструля; Б) мідниця для гоління; В) казанок.
5. Як порушники закону, яких визволив Дон Кіхот,
віддячили йому за своє визволення?
А) пішли до Тобоса, щоб уславити його перед Дульсінеєю; Б) побили його камінням
та пограбували; В) чемно подякували і пішли своєю дорогою.
6.
Хто висвятив Дон Кіхота в рицарі? А) кастелян; Б)
король; В) корчмар.
7. Що чи кого Дон Кіхот сприйняв за
30 велетнів і вступив з ними у бій?
А) селян; Б) ченців; В) вітряки.
8. Що
запропонував Дон Кіхот Санчо Пансі, щоб той став його джурою?
А) гроші; Б) стати губернатором острова; В)
дати рецепт чарівного бальзаму
9.. Як звали коня Дон
Кіхота?
А) Росинант;
Б) Родрігес; В)
Гудвін.
1 0. Чим уявлялася корчма Дон Кіхоту, в
стінах якої він готував цілюще зілля?
А) фортецею; Б)
замком; В)
хатинкою з чарівниками.
11.
Санчо Панса дав ім'я Дон Кіхоту: А) мандрівний рицар; Б) Рицар Сумного Образу; В)
Рицар Левів.
12.Чому Санчо
Панса не уявляє велетнів, а бачить
звичайні вітряки?
А)реально оцінює ситуацію; б) він не фантазер; в) має поганий зір .
Сьогодні ми продовжуємо вивчення роману
великого іспанського письменника М. Сервантеса «Дон Кіхот», з'ясуємо, яка роль
цього твору в історії світової культури.
Роман
Мігеля де Сервантеса був написаний на
початку ХVІІ ст., в ньому втілені основні ідеї
гуманістів епохи Відродження
Пригадайте значення термінів. Гуманізм – система ідей і поглядів на
людину як найвищу цінність; напрям у творчості митців епохи Відродження, що
утверджував повагу до гідності й розуму людини, її права на земне щастя,
вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.
Гуманіст – носій і проповідник
гуманізму.
На сьогоднішньому уроці ми продовжимо аналізувати образ головного героя роману
Сервантеса – Дон Кіхота. Старий гідальго вирушив в дорогу на пошуки істини й
справедливості. Він бачить світ ідеальним, не таким, як є в дійсності. Вже
сцена посвяти в рицарі господарем корчми дає уявлення про те, яким є світ,
створений в уяві Дон Кіхота. Зараз ми знову звернемося до цього епізоду,
побачимо його очима Дон Кіхота та господаря корчми.
«Я покликав люб’язного господаря
корчми, котрий щедро мене нагодував. Далі впав перед ним на коліна і попросив
висвятити мене в рицарі. Господар замку погодився. В цю ніч я ні на хвильку не
заснув, а вранці сталось те, про що я мріяв. Господар, одягнений в нове
вбрання, тримаючи в руках книгу в гарній палітурці, здійснив обряд посвяти в
рицарі, доторкнувся мечем до моєї спини. Всі стояли кругом раді та веселі.
Збулась моя мрія!
Господар корчми. «До мене на
ночівлю приїхав якийсь дідок на шкапі. Я відразу ж зрозумів, що він не сповна
розуму. Вигляд у нього був такий, що я подумав: «З грошенятами в нього, певно,
кепсько». Я наказав його нагодувати залишками вечері. Він довго дякував,
притулюючи до серця худі, кістляві руки. Я ледь не засміявся йому в обличчя, та
тут же стримався. Раптом він каже: «Висвятіть мене в рицарі». Я ледве не впав
зі сміху. Які, думаю, в наш час рицарі?! Мені набридли витівки гостя, тому я
сперечатися з ним не став. Узяв книгу витрат сіна та ячменю, тріснув нею по
потилиці гостя, пробурмотів щось, вдарив його ж власним мечем, здійснивши так
званий обряд посвяти в рицарі. Ну, думаю, зараз він встане з колін та як
схопить свій меч! А він устав, заплакав від радості і почав мені дякувати.
Видно було з того, що бідолаха зовсім «збожеволів».
Монологи характеризують героїв. Хто з них викликає
симпатію? Чому? (Дон Кіхот. Він бачить в
людях тільки хороше) Дон Кіхот живе
в світі власної уяви. Отже, ми можемо дати відповідь на питання: який світ в
уяві Дон Кіхота.
Гронування.Запишіть у зошити.
переконаний, що на землі живуть рицарі
↑
створив власний світ рицарства
← Світ в уяві Дон Кіхота
↓
вважає себе рицарем, захисником людей
Автор назвав Дон Кіхота Рицарем Сумного Образу. За кого переживає Дон Кіхот? (За тих, кого несправедливо ображають, кому потрібен захист) То якою ж зображена Іспанія на сторінках роману?По курних дорогах йдуть купці, монахи, бідняки, богомольці, ремісники, городяни та селяни. Каторжників ведуть на галери, дворяни роз’їжджають на конях, пастухи женуть отари овець. Ми потрапляємо на постоялі двори, на виставу лялькового театру, на сільське весілля, у замок знатних вельмож, на вулиці і площі Барселони. З-під пера Сервантеса оживає Іспанія соціальних контрастів, бідна і багата, зайнята працею і та, що звикла тільки веселитись, сповнена благородних душевних поривів і та, що загрузла в дрібних корисливих розрахунках .
Хоча Дон Кіхот створив свій світ, уявний, він живе в реальному
світі.
Гронування.Запишіть у зошити.
багато людей потребують захисту
↑
рицарство дуже необхідне ← Світ реальний → мрії людей про довіру, повагу
↓
усі бажають, щоб їм приходили на допомогу
Мандри Дон
Кіхота приводять його у вищий світ. Згадаймо, як відбулась ця зустріч. Матеріал
підручника ст.236-237.
Значить,
Дон Кіхот нарешті знайшов людей, які його розуміють? Так? (Ні, виявилось, що герцог і герцогиня були лицемірами, оскільки під
маскою люб’язної добродушної гостинності і захоплення рицарем ховалась насмішка
над щирістю і наївністю Дон Кіхота) Отже, на сторінках роману ми знаходимо ще
один світ – світ аристократів, світ масок і обману.
Домашня робота.Письмово
дайте відповіді на запитання:
1.Через що
Дон Кіхот потерпає від невдач ?
2.Чому
його не розуміють?
Знати зміст твору.
Уміти переказувати, коментувати.
Передайте зошити до школи 25.03.2021 .
22.03. 2021 року.
Тема уроку:Дон Кіхот і Санчо Панса- парні
образи, у яких утілено високу мрію і прагматизм»
Письмово
дайте відповіді на запитання:
-
Для чого Дон Кіхот
умовляє Санчо Пансу їхати з ним?
-
Чи такий же по духу Санчо
Панса, як і Дон Кіхот? Чому?
Мандрівний лицар
Дон Кіхот з Ламанчі, який начитався романів і вирішив змінити світ, та його
вірний джура Санчо Панса… Насправді зовсім різні, як на зовнішній вигляд, так
за внутрішнім світом. Саме на сьогоднішньому уроці ми визначимо спільне та
відмінне між двома головними образами роману Дон Кіхота та Санчо Панси, дослідимо
специфіку парних персонажів твору, розширимо свої знання про «вічні образи». Запишіть,
будь ласка, тему уроку в зошит. Найпростіше буде дослідити ці два образи,
заповнивши таблицю порівняння. Отож вклейте роздруковані таблиці у зошит та
впродовж уроку спробуйте їх заповнити.
Усно
дайте відповідь на запитання .
Що вам більше імпонує? Прекрасна мрія Дон
Кіхота чи твереза розсудливість Санчо Панси?
Ознайомтесь із таблицею.
|
Дон
Кіхот |
План |
Санчо
Панса |
|
Збіднілий
гідальго |
Соціальний
стан |
Малоземельний
селянин, простолюдин |
|
«Статури
був міцної, із себе худий, з лиця худорлявий…» |
Зовнішність |
«Грубе
черево й низький зріст, борода…» |
|
Книжкові
знання, відірваність від реального життя |
Освіченість |
Народна
мудрість. Що грунтується на життєвому досвіді |
|
Романтичні
високі ідеали |
Життєва
позиція |
Здоровий
глузд |
|
Жити за
рицарськими законами, боротися зі злом, несправедливістю |
Мрія |
Бути
губернатором |
|
Безкорисливість,
щедрість, щирість, наївність, байдужість до земних благ, енергійність,
запальність |
Риси
характеру |
Скупість,
меркантильність, корисливість, хитрість, лінькуватість, боягузтво, грубість |
|
Мрійник-ідеаліст |
Світогляд |
Реаліст-матеріаліст |
|
Козак |
Українська
асоціація |
Джура |
Письмово
дайте відповідь на запитання:
1.
За якими особливостями цих героїв можна
віднести до когорти «вічних образів»? Чому?
2. Чи є щось, що
поєднує цих героїв? (Мрія про краще
життя).
Дослідник творчості Сервантеса Б. Енгельгардт
вважав, що «Санчо Панса – це двійник Дон Кіхота, Дон Кіхот навиворіт, Дон Кіхот
здорового глузду». Дон Кіхот і Санчо Панса – це дві сторони однієї медалі, так
звані – парні образи.
Сьогодні ми аналізували образ Дон Кіхота та його джуру Санчо Панса А хто може бути тими сучасними
«донкіхотами» чи «санчопансами»? (Воїни
АТО).
Чому ви так вважаєте? (Бо є ті, які йдуть на війну ради наживи, а є ті, які насправді хочуть
побороти зло).
-
Як їх можна оправдати, застововуючи
трактування парних образів? (Мрія в усіх
одна – краще майбутнє).
Домашня робота.Знати зміст роману
Сервантеса «Дон Кіхот».Письмово охарактеризуйте образ Санчо Пансо.
20.01.2021 року.
Тема уроку.Омар Хайям. Рубаї.Лаконізм і
місткість жанру рубаї.Основні мотиви й теми творчості О.Хайяма
Схід…Таємничий,незвичайний…Зі
своїми суворими законами, мечетями й мінаретами,з казковими багатствами
султанів,загадковими красунями, дивовижними
малюнками письмен,своєрідною культурою,сутність якої ми сьогодні й
спробуємо пізнати.Ми ознайомимося із «золотою добою» персько-таджицької лірики,
представники якої проповідували право
кожної людини на свободу, щастя,гідність.Вони відстоювали абсолютну цінність і
неповторність життя земного,а не загробного,закликали радіти кожній миттєвості
буття.Класична лірика давнього Сходу висунула ряд безсмертних поетичних імен, серед яких ім’я Омара Хайяма. Сьогодні ми поговоримо про Найрозумнішого мужа
століття,Царя філософів Сходу і Заходу,духовного вождя Хорасана,Знавця грецької
науки—так називали Омара Хайяма в зеніті його слави.Повне ім*я поета
–Гіяс-ад-Дін-Абу-аль-Фахт-Омар ібн Ібрагім Хайям Нішапурі.Образ великого поета
овіяний легендами,біографія має багато загадок і таємниць. У світі О.Хайяма все ж більше знають не як ученого( математика,
астронома, фізика ), а як неперевершеного майстра рубаї.
· Словникова робота ( запишіть у
зошити )
· .Рубаї-чотиривірш філософсько-ліричного змісту,в якому римуються
1,2,і 4 рядки, а 3-й-без рими.Особливості
рубаї як жанру ( запишіть):
· –лаконізм,філософська глибина
· Рубаї за змістом:
· Притча
· Філософське повчання
· Епіграма
· Любовна замальовка
· Прислів*я чи приказка
· Тост
· Прочитайте рубаї на сторінці 107-108 «Ні, не
гнітять мене перестрахи й жалі», «У кого кожний день в запасі півкоржа», «І
юних, і старих- всіх поглинає час», «Хіба у всесвіті найкращий твір- не ми?»,
«Ковтає крапельку розбурхана ріка»
· Запишіть у зошити
провідні мотиви рубаїв О.Хайяма:
-добро і зло
-справедливість і кривда
-призначення людини на землі
-швидкоплинність часу
-перевтілення душі
-кохання і вино,мотив злиття
природи та людини.
Для Хайама-поета людина-це найвища й найдосконаліша
істота на землі. Поет високо цінує її розум,
натхнення, допомагає позбутися невпевненості, звільнитися вфід духовного
рабства. Поет вважав, що тільки вільна людина може відкривати закони природи,
розгадувати таємниці Всесвіту.
Визначте усно які із мотивів наявні у прочитаних
вами рубаї .
Домашня робота Опрацювати матеріал
підручника ст.106-107.Вивчити напам’ять (за вибором ) 2-3 рубаї ;
використовуючи
зміст прочитаних рубаї, скласти , записати у зошити поради для сучасників,
однокласників за зразком :
-не заздри тому,хто сильний і багатий,
-будь самим собою…
18 01 2021 рік . Ду Фу (712 -770).
«Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид».
Зв’язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив
конфуціанства на його світогляд. Національні образи, символи в ліриці митця.
Образ ліричного героя, його сприйняття життя і природи, почуття, мрії, ідеали,
дума про батьківщину
Сьогодні ми
продовжимо розмову про Китай. Ця велика країна є однією з найстародавніших
цивілізацій світу. Особливістю цієї
цивілізації є те, що вона розвивалася ізольовано від інших цивілізаційних
центрів.
Унікальною особливістю літератури
і культури Сходу
є їх тісний
зв’язок із філософією. Як
стверджують філософи, китайська література зазнала впливу двох філософських
систем — конфуціанства та даосизму.
Даосизм вважає за благо нічого
не змінювати в людській сутності, а лише
прислухатися до потаємного в природі
й людині, жити в гармонії з природою.
Конфуціанство засноване на вірі в
можливість «окультурення»
дикої природи людини
словом істини
та моральним прикладом. Головним у вченні Конфуція є «жень» - гуманність.
Пріоритет завжди
належав конфуціанству. Його
сутність визначається такими принципами:
1) допомагай іншим досягти того, чого сам хотів
досягти;
2) чого не бажаєш собі, того не роби й іншим.
Моральне підґрунтя цього
вчення є гарантом унікальності
китайської культури. Саме у високій
моральності й полягає сила китайської
літератури в цілому і поезії зокрема.
На думку дослідників,
китайська поезія тисячоліттями розв’язувала одні й ті самі проблеми: природа
та поет, друг,
на чужині, давнє,
старість. Ці питання
складають єдиний, непорушний тематичний комплекс. Найвище призначення
поезії — єднання людського генія з
першоджерелами життєвих сил світу.
Опрацюйте матеріал підручника ст.103-104
-
.
Виконайте
вправу «Так», «Ні»(письмово у зошити за зразком)
Ду Фу походив зі старовинного роду.
(Так)
1.
До 35 років він не подорожував. (… )
2.
У 9 років Ду Фу вразив рідних
успіхами в каліграфії. ( …)
3.
Ду Фу протягом життя довелося
обіймати високу осаду при дворі китайського імператора. ( …)
4.
759 року після важкої подорожі
опинився в м. Ченду, де провів найкращі свої часи. ( …)
5.
У творчості переважають соціальні
мотиви. ( …)
6.
Герої лірики Ду Фу
прості люди. ( …)
7.
Смерть спіткала поета 770 року, коли він на
човні спускався річкою. ( …)
8. Прочитайте поезію «Пісня про хліб і
шовк»,дайте усно відповідь на запитання:
- Якими тематичними мотивами
сповнена поезія? (Мрія про мир, відродження країни, припинення війни).
- Що є предметом уславлення у
Піднебесній?
- Чому в
Піднебесній славиться «воїнів могуть»?
- Чи відомий вам біблійний вислів «перекувати мечі на рала»? Що він
означає?
Запишіть відповідь на слідуючі питання у зошит.
- Чому Ду Фу оспівує саме хліб і
шовк, а не, наприклад, хліб і сіль?
- Доведіть, що позиція ліричного
героя Ду Фу у цьому вірші – це позиція
гуманіста.
Прочитайте
поезію « Весняний краєвид»,заповніть таблицю( у зошитах )
|
Назва поезії |
Тема |
Художні Образи и
|
Ідея |
Основна думка |
Вид лірики |
|
Ду Фу «Весняний краєвид» |
|
|
|
|
|
Пронизливий
сум у рядках вірша підкреслюється простотою слів. Ду Фу не потрібен
патріотичний пафос, він розповідає про багатостраждальну батьківщину так, як
розповідають про горе близьких та рідних людей. Гори і ріки живуть, вони є
частиною непорушного Всесвіту, але люди страждають. Роса на квітах чи дощ, ми
не знаємо. Для ліричного героя – це сльози («квіти в сльозах»). Що очікує
Вітчизну, якщо «три місяці поспіль палає запекла війна»? Доля родини у вірші
так тісно переплітається з долею країни, що помітити відстань між переживаннями
за близьких та за Батьківщину практично неможливо
Домашня робота . Виразно читати
поезіі.Дайте письмово відповіді на запитання.
Які образи та події у вірші є протиставленням,
антитезою?
-
З ким ліричний герой порівнює
журливих птахів?
-
На що натякає сиве волосся, яке вже
не можна заколоти шпильками?
-
Чому ж Ду Фу називають гуманістом
свого часу?
-
Які національні образи-символи ми можемо знайти у віршах Ду Фу?
Комментариев нет:
Отправить комментарий